Аналіз сучасного стану впровадження дистанційних форм обслуговування клієнтів банками України
Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу можна віднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-Україна", "Київський міжнародний банк", "ING-Barings Україна", "Міжнародний комерційний банк", "Трансбанк", "Мегабанк", "Експрес-банк", "Ікар-банк" і "Мрія". За результатами досліджень, проведених "Українським фінансовим порталом" процентний розподіл банків, що використовують Інтернет ресурси виглядає так: 38% банків мають інформаційний Інтернет - ресурс, 3% надають часткові Інтернет - послуги, 59% взагалі не мають ресурсів в Інтернеті.
Ті банки, що не обмежились створенням лише "сайту - візитки", пропонують своїм клієнтам такі види послуг:
Надання фінансової інформації щодо стану валютного та кредитного ринку. Такі матеріалі підібрані спеціалістами і є досить зручними для використання. Їх можна проглядати безпосередньо на сайті банку або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку інформацію є ING-Barings Україна (www.ingfn.com.ua). Крім цього деякі банки спрощують процедуру документообігу, залишаючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Достатньо клікнути на назву відповідного документу, роздрукувати і бланк вже в офісі (близько 1-2 хвилин). Більшість банків надають подібні послуги безплатно.
Управління рахунком. По суті банки вдосконалили систему "Клієнт-банк", додавши можливість використання Інтернету. Функції системи, зрозуміло, не змінились, але відтепер необов’язково їхати до офісу або встановлювати спеціальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безплатно, або за символічну плату. Таку інтегровану систему Клієнт-банку пропонує "Міжнародний комерційний банк", "Перший Український Міжнародний банк", Ікар-банк, Мрія, Ажіо, Трансбанк та інші. Суттєвим досягненням банку "Райффайзенбанк-Україна" стала реалізація проекту підключення системи Клієнт-банк до каналів Інтернет, завдяки якому клієнти можуть не тільки отримувати виписку про стан рахунків, але й відправити платіжне доручення, а також відкрити акредитив, знаходячись у будь-якій точці світу.
Платіжна карта + Інтернет . Наприклад, Аваль в червні 1999 року надав своїм клієнтам можливість розраховуватися через систему Інтернет-комерції. Авторизацію платежів проводить Український процесинговий центр. Механізм такої послуги полягає в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар(и) (формує корзину), заповнює платіжну форму, в якій вказує своє ім’я (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термін її дії та номер. Форма відсилає дані на сервер магазину, який пересилає їх в централізовану базу даних для перевірки дійсності картки. Якщо все гаразд, сервер відсилає дані про платіж в банк покупця, де на картці блокується сума, необхідна для покупки. Отримавши повідомлення про це, сервер відсилає розпорядження у відділ доставки та підтвердження платежу - покупцю. Пізніше банк магазину надішле електронний запит в банк покупця і отримає від нього платіж, а банк покупця відповідно спише гроші з карткового рахунку.
Приватбанк запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг - так звану віртуальну карту. Її можна використовувати для проведення платежів в Мережі всюди, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa. Відкриття такої карти (коштує $5) та банківське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше. аніж послуги з використанням звичайної пластикової картки Visa Classic ($10 та $2,5) і Visa Gold ($60 i$5). Правда, картку не можна побачити: вона дійсно віртуальна і представляє собою певний цифровий пароль, відомий лише клієнту. Саме цим пояснюється її дешевизна. ВАБанк надав можливість управляти своїм картковим рахунком через сервер банку (http://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи "електронного банкінгу" клієнт досить швидко отримає виписку про стан поточного рахунку та проведені карткою платежі зі всіма подробицями (реквізити, блоковані суми, авторизовані залишки тощо)
Вся работа доступна по Ссылке
