Управління кредитними ризиками в аспекті маркетингової діяльності ВАТ «Кредобанк»

     

      Кредитні операції комерційного банку відносяться до групи активних операцій. Вони пов’язані з раціональним розміщенням його коштів (власних, а в основному залучених). Головною метою проведення кредитних операцій залишається прибуток, банк прагне до його максимізації з урахуванням допустимого рівня ризику й ліквідності. Отже, максимізуючи свій прибуток, банк повинен добиватися того, щоб ступінь ризику й ліквідності були якщо не оптимальними, то, принаймні, допустимими.

      Основним моментом у здійсненні кредитної діяльності ВАТ «Кредобанк» є стратегія управління кредитним ризиком, від міри якого залежать: обсяг і структура внутрішніх резервних фондів, які формує банк з метою самострахування своїх активних операцій; ставки відсотка за кредит тощо. Банк створює резерви коштів з метою покриття можливих збитків за позиками, компенсації непогашеної клієнтами заборгованості, відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (Постанова Правління НБУ №279 від 06.07.2000 р. зі змінами і доповненнями від 19.03.2003 р.). Безнадійні кредити списують за рахунок створеного резерву.

      По закінченні звітного періоду підбиваються підсумки та аналізуються загальні дані за кредитами (залишок заборгованості, сума наданих і погашених за цей термін кредитів, оборот коштів, відсотки нараховані й не отримані, резерв на можливі збитки), а також здійснюється аналіз фінансової інформації щодо видів діяльності.

      Розглядаючи проблеми маркетингу кредитних послуг, необхідно передусім звернути увагу на класифікацію позичальників за типами, яка в ВАТ «Кредобанк» виглядає наступним чином:

      1. торговельно-промислові підприємства (фірми, компанії);

      2. органи державної влади;

      3. фізичні особи (населення);

      4. комерційні банки;

      5. небанківські фінансові установи;

      6. іноземні банки;

      7. сільськогосподарські підприємства;

      8. іноземні урядові органи.

      Залежно від обраного сегменту клієнтам пропонується той чи інший вид кредиту, що характеризується терміном, на який надається позика, схемою погашення кредиту, характером забезпечення, методом надання, ставкою відсотка, валютою кредиту, супутніми послугами тощо. Усе це дає можливість здійснити якщо не оптимальну, то найбільш раціональну диверсифікацію кредитних послуг банку, тобто здійснити їх розподіл за різними типами позичальників і способами надання кредиту. Такий поміркований підхід гарантує збереження стійкості ВАТ «Кредобанк» протягом тривалого періоду і є дійовим та відносно дешевим способом зниження ступеня ризику.

      Важливою функцією Служби банківського маркетингу ВАТ «Кредобанк» є аналіз кредитоспроможності позичальника. Сюди відносять такі питання, як вивчення чинників, які впливають на погашення кредитів. Менеджери банку мають визначитися щодо ступеня ризику, який банк згодний взяти на себе, здійснюючи кредитні операції, а також обсяги кредиту, який він може надати.

      Для банку надзвичайно важливо визначитися щодо спроможності та бажання позичальника повернути кредит згідно з умовами кредитного договору.

      Отже, одним із важливих елементів банківського маркетингу у ВАТ «Кредобанк» є оцінка фінансового стану позичальника за минулі роки, а також на перспективу, тобто на період, на який надається кредит. Це однаково стосується як юридичних, так і фізичних осіб. Фахівці банку, вивчаючи ринок, передбачають (прогнозують) майбутній стан справ у позичальника, а також ураховувати загальноекономічні обставини в країні та різні випадкові чинники з метою виявлення того, чи буде або ж чи взагалі є у клієнта можливість для погашення наданого кредиту. Але далеко не все можна передбачити точно, а тому необхідно враховувати притаманну економіці невизначеність і зумовлений нею ризик, зокрема, кредитний.

      Аналіз кредитоспроможності в системі банківського маркетингу ВАТ «Кредобанк» є складною і досить делікатною справою. Банк використовує декілька джерел інформації: співбесіда з клієнтом банку; ведення банком власної картотеки потенційних та існуючих клієнтів; інспекція клієнта; аналіз фінансової звітності; аналіз бізнес - планів; використання інформації про клієнтів, яку надають спеціалізовані фірми тощо.

      Вся работа доступна по Ссылке