Закордонний досвід управління кредитними ризиками в банках
Сучасні тенденції розвитку кредитного сектора економіки змушують українських аналітиків банківської справи виявляти інтерес до відшліфованих західною банківською практикою моделей оцінки кредитного ризику, методів його управління.
У зарубіжній практиці під кредитним ризиком розуміється можливе зниження прибутку банку або втрата частини акціонерного капіталу в результаті нездатності позичальника погашати й обслуговувати отриманий кредит. Зарубіжні банки для оцінки кредитного ризику застосовують спеціальні методики кредитного рейтингу, що становлять сукупність оцінних параметрів кредитоспроможності позичальника. Для них характерна комплексність і порівнянність усієї палітри факторів кредитного ризику.
Англійські клірингові банки здійснюють оцінку потенційного ризику неплатежу по кредиту із використанням методик «PARSEL» і «CAMPARI».
Методика «PARSEL» включає : Р (Person) - інформація про персону потенційного позичальника, його репутація; A (Amount) - обґрунтування суми затребуваного кредиту; R (Repayment) - можливість погашення; S (Security) - оцінка забезпечення; E (Expediency) - доцільність кредиту; R (Remuneration) - винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.
Методика «CAMPARI» більш розширена в системі оцінки: C (Character) - репутація позичальника; A (Ability) - оцінка бізнесу позичальника; M (Means) - аналіз необхідності звернення за позичкою; P (Purpose) - ціль кредиту; A (Amount) - обґрунтування мети кредиту; R(Repayment) - можливість погашення; I (Insurance) - спосіб страхування кредитного ризику.
У практиці американських банків використовують «правило п’ятьох сі»: 1С (customers character - характер позичальника) - репутація позичальника, ступінь відповідальності та готовності сплатити борг; 2С (capacity to pay - фінансові можливості) - припускає ретельний аналіз доходів та витрат позичальника і перспективи їхнього розвитку в майбутньому; 3С (capital) - капітал, майно; 4С (collateral) - забезпечення позики, достатність, якість і ступінь застави, яка реалізується у випадку непогашення позички; 5С (current business conditions and goodwill - загальні економічні умови) - визначають діловий клімат у країні і впливають на становище банку і позичальника. Перераховані критерії позичальника іноді доповнюють шостим «сі» - 6С (control) - моніторинг законодавчих основ діяльності позичальника і відповідність його стандартам банку.
В американських банках кредитний процес чітко розділяється на дві стадії. На першій стадії проводиться фінансова експертиза кредитного проекту, за допомогою якої аналізується кредитоспроможність потенційного позичальника. Позитивний результат експертизи оформляється кредитною угодою, що фіксує права й обов’язки сторін. Після надання кредиту стартує друга стадія кредитного процесу, сутність якої полягає в моніторингу поточної діяльності позичальника і діагностиці проблемних кредитів на ранній стадії їхнього виникнення. Банки при оцінці кредитних ризиків по виданих позичках застосовують кредитний класифікатор, відповідно до якого кредити групуються в ризикові класи:
1. кредити із мінімальним ризиком;
2. кредити із підвищеним ризиком;
3. кредити із граничним ризиком;
4. нетипові кредити (надані як виняток із правил).
