Проблеми оптимального функціонування управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах

     

      Сучасність потребує якісних перетворень загальних і цільових функцій. Цей процес добре осмислений у роботі Л. І. Даниленко. Автор зв'язує зміну функцій з тенденцією оновлення управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. Вона називає процес оновлення модернізацією, а функції модернізованими. Модернізація пов'язується з появою вимог проводити аналіз оточення школи в більш широкому масштабі та передбачати розвиток школи у зв'язку зі змінами оточуючого середовища. Це завдання виконує прогнозуюча функція. Необхідність представляти школу у різних офіційних колах у зв'язку з наданням їй самостійності у встановленні різнопланових контактів спричинила появу представницької функції [26, 47].

      Управління навчально-виховними закладами стає більш оптимальним, змінюється стиль управління, кожному вчителю, адміністратору надається можливість творити, виразити свою індивідуальність, узяти безпосередню участь у створенні мікроклімату в колективі, створити певний імідж навчального закладу.

      Важливою, на нашу думку, є виділення функції, яка націлює на осмислення й відтворення у своїй діяльності зовнішньої і внутрішньої політики держави, національної культури, історії нашої країни тощо. Це політико-дипломатична функція.

      Консультативна функція виникла як потреба при самоуправлінні, самоорганізації діяльності педагогічної системи школи. Менеджерська функція посилює увагу до керівництва педколективом і забезпечення системності цього процесу, використання методів ситуативного управління.

      Ці функції здобули подальшого розвитку у роботі О. І. Зайченко з модернізації діяльності районного відділу освіти за сучасних умов. Розкриваючи наукові засади цього процесу, автор використовує такі пріоритетні модернізовані функції, як: діагностична, прогностична, консультативна, менеджерська, представницька, політико дипломатична. Вона показує механізм визначення цільових функцій представників апарату рай(міське)ВО в межах кожної модернізованої функції. Таким чином, відбувається якісна зміна цільових функцій управління в системі загальної середньої освіти [34, 53]. Можна відзначити, що розвиток цільових функцій обумовлюється їх кількісними та якісними змінами.

      Кількісні зміни протікають під впливом внутрішніх факторів переосмислення й усвідомлення сутності кожної функції і вимогами введення нових напрямків діяльності при зміні профільності школи або зміщення рівноваги в централізації чи децентралізації управління, що вимагає перерозподілу цільових функцій. Якісні зміни відбуваються під впливом змін у зовнішньому середовищі, які висувають нові завдання перед школою, котрі раніше школа не виконувала.

      Таким чином, розвиток цільових функцій управління відбувається при їх якісних і кількісних змінах, що обумовлюються факторами зовнішнього й внутрішнього середовища. Загальні функції управління наповнюються певним змістом тільки при їх застосуванні для рішення завдань існування конкретної системи (наприклад загальноосвітнього навчального закладу) [14, 76]. Сукупність цих завдань складає зміст управлінської діяльності адміністрації школи, педагога, учня й утворює їх цільові функції [16, 89]. Кожна цільова функція в управлінському процесі проходить всі його етапи (збір та аналіз інформації, визначення критеріальної моделі результату, передача мети та її адаптація до умов виконання, організація діяльності для досягнення мети, встановлення комунікативних зв’язків з поточним корегуванням, контроль результату, прогнозування подальшого розвитку). Розвиток цільових функцій обумовлюється їх кількісними та якісними змінами. Кількісні зміни протікають під впливом внутрішніх факторів переосмислення та усвідомлення сутності кожної функції і вимогами введення нових напрямків діяльності при зміні профільності школи або зміщення рівноваги в централізації чи децентралізації управління, що вимагає перерозподілу цільових функцій. Якісні зміни відбуваються під впливом змін у зовнішньому середовищі, які висувають нові завдання перед школою, котрі раніше школа не виконувала. В умовах входження нашої країни в європейські освітні відносини природно змінюються цілі і завдання управління загальноосвітнім навчальним закладом. Так з’явились завдання , які вимагають урахування зовнішніх зв’язків загальноосвітньої середньої школи, прогнозування її розвитку, створення умов для процесів самоорганізації і самоуправління керованих об’єктів. Це у свою чергу викликає появу нових підходів, способів і засобів реалізації загальних функцій управління.

      Сучасне управління передбачає розвиток кооперації праці, стратегічне планування, яке допускає поточне переформулювання цілей, в ієрархічній вертикалі контакт з нижчим та вищим рівнями, які безпосередньо стикаються, не втручаючись у справи більш віддалених щаблів, оптимальне поєднання управління та самоуправління. Ще до недавнього часу процес шкільного управління характеризувався п’ятьма функціями: педагогічний аналіз, планування, організація, контроль, регулювання. Зараз простого педагогічного аналізу занадто мало для управління сучасною школою, яка існує в нестабільних умовах. Тому необхідно аналізувати не тільки внутрішній стан школи, а й вміти визначати причини перетворення через аналіз зовнішніх зв’язків школи і впливів зовнішнього середовища. Шляхом визначення внутрішніх та зовнішніх збуджуючих факторів можна одержати необхідну інформацію для поточного корегування і прогнозування розвитку школи. Отже функція педагогічного аналізу в сучасних умовах доповнюється і збагачується, тому, що передбачає не тільки пошук недоліків, але й невикористаних резервів, які створюють основу прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу. Це дає змогу визначити мету управління.

      Вся работа доступна по Ссылке