Стратегічне планування доходів бюджету

     

      Концептуальні засади планування доходів бюджету

      При розробленні планів економічного розвитку країни особливу увагу слід приділяти прогнозуванню й аналізу перспективних можливостей державного бюджету як одного з основних чинників впливу держави на можливий соціально-економічний розвиток суспільства. З іншого боку, сучасні та потенційні можливості державного бюджету базуються на можливостях макроекономічного розвитку країни.

      При моделюванні та прогнозуванні державних фінансів, у тому числі державного бюджету, особливого значення набувають питання аналізу наслідків впливу:

      – певних змін у сфері державного бюджету на макроекономічний розвиток країни; – ймовірних змін в окремих сферах макроекономічного розвитку на стан розвитку державного бюджету;

      – рішень і подій політично-регулятивного характеру на державний бюджет та економічний розвиток країни.

      Система економіко-математичних моделей розвитку економіки України охоплює різні сфери суспільного відтворення, а саме:

      – реальний сектор;

      – сектор споживання;

      – інвестиції;

      – зайнятість;

      – зовнішню торгівлю;

      – державні фінанси, гроші, кредит.

      Ця система моделей призначена для здійснення імітаційного прогнозування відповідно до ймовірних сценаріїв розвитку подій. Такі секторальні моделі належать до типу економетричних економіко-математичних моделей із середньостроковим періодом прогнозування.

      Окремі складові агрегованої моделі прогнозування економічного розвитку взаємопов’язані через відповідні економічні показники. Функціональні зв’язки між економічними показниками мають як прямий, так і зворотний характер, що демонструють економетричні та балансові рівняння. Реалізація моделей здійснюється у режимі імітаційного прогнозування, враховуючи різні ймовірні сценарії макроекономічного розвитку. “Сценарні” показники враховуються у моделях як екзогенні керовані змінні, а результати системних прорахувань є реакцією моделі на конкретні значення екзогенних показників. Ендогенні показники певної моделі прогнозування можуть розглядатися як екзогенні для інших моделей, а низка показників можуть бути екзогенними для агрегованої моделі в цілому. Фінансові ресурси країни, їх обсяг, структура та якісні характеристики тісно пов’язані з іншими секторами суспільного розвитку: податковою та інвестиційною політикою держави, кредитно-монетарною політикою, а також конкретною макроекономічною ситуацією в країні [146].

      У зведеному балансі фінансових ресурсів країни головне місце посідають ресурси бюджетної системи. Саме бюджетна система є визначальним чинником стабілізації економічної ситуації та економічного розвитку, справляючи реальний вплив на економіку держави. У цьому контексті особливе значення має характеристика як сучасного стану, так і потенційних можливостей державного бюджету на перспективу.

      В економічній літературі, присвяченій питанням економічного моделювання та прогнозування, зазначено, що “при всій невизначеності, притаманній процесу прогнозування, розробка інструментарію для здійснення прогнозування бюджетних показників на середньострокову перспективу є надзвичайно важливим завданням, виконання якого дає змогу розробити та оцінити вплив різних варіантів податково-бюджетних та загальноекономічних заходів на розвиток державних фінансів, оцінити необхідні масштаби стабілізації бюджету та вибрати найоптимальніші заходи, спрямовані на досягнення такої стабілізації” [161].

      Отже, моделювання та прогнозування показників бюджетної сфери не може здійснюватися інакше, ніж взаємопов’язано з прогнозуванням показників інших сфер суспільного відтворення у контексті макроекономічного розвитку країни в цілому.

      Вся работа доступна по Ссылке