Оцінка ефективності впровадження фінансової архітектури інтегрованої корпоративної структури

     

      Ефективна реалізація запропонованої концепції фінансової архітектури ІКС має визначатися управлінням в кожній окремій ситуації, яка характеризується певними проблемами. Розв’язати це завдання можливо впровадженням ситуаційного аналізу, який у поєднанні з нейромежним моделюванням та моделями нечіткої логіки має допомагати фінансовому керівництву корпоративної структури всіх рівнів приймати найбільш оптимальні управлінські рішення із багатьох альтернативних варіантів. Застосування ситуаційного аналізу у системі фінансового управління ІКС обґрунтовується також тим, що в управлінні фінансами ПКС однієї галузі (тим більше – однієї корпоративної структури) є багато спільного – вони мають одну мету та споріднені проблеми. Отже, за допомогою ситуаційного аналізу стає можливим застосування єдиного гнучкого та адаптивного до змін алгоритму прийняття рішень щодо групи ПКС.

      Послідовність етапів з розробки моделі ситуаційного аналізу для досліджуваних підприємств корпоративної структури включала наступні етапи:

      аналіз фінансового стану підприємств (розділ 2.3);

      виявлення загальних проблем в управлінні фінансами та факторів впливу на них (розділ 2.4);

      обґрунтування мети та концепції фінансової архітектури ІКС (розділ 3.3); виявлення об’єктів (фінансових ресурсів та фінансових взаємовідносин) та суб’єктів управління, які потребують корегування (розділ 4), їх взаємозв’язок та характеристики впливу (розділи 4, 5.1);

      побудова ситуаційного вирішення проблем, якій присвячено даний розділ. Розробимо приклад застосування ситуаційного аналізу для досліджуваних підприємств. Так, фінансовий аналіз дозволив нам зробити висновок про низький рівень абсолютної платоспроможності підприємств, їх незначну фінансову стійкість, зниження ділової активності. В той же час, аналіз структури балансу (підрозділ 2.3) показує значну питому вагу дебіторської заборгованості – на ПАТ ДМЗ вона складає 77,9%, на ПАТ ДЕЗ – 44,8%, на ПАТ ДГМ – 44,5% від всього майна.

      Оскільки дебіторська заборгованість – це відвернення оборотних коштів з діяльності підприємства (заборгованість підприємств, організацій, інших осіб та співробітників даному підприємству), вона означає безпроцентну позику клієнтам. У разі її виникнення підприємство щонайменше втрачає відсоток від дебіторської заборгованості в розмірі відсотку рентабельності підприємства або відсотка за вкладами банку, оскільки вилучені кошти могли бути використані у виробництві або якщо ці кошти вільні – на депозитах в банках. Звідси виникають проблеми фінансових ускладнень, підприємство відчуває брак коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів у дебіторській заборгованості призводить до уповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинне бути зацікавленим у скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків своєчасного оформлення розрахункових документів, передплати, впровадження вексельної форми розрахунків тощо.

      Таким чином, керівництву ІКС необхідно звернути увагу на наступні загальні рекомендації, що дозволять краще управляти дебіторською заборгованістю:

      контролювати стан розрахунків із покупцями при простроченій заборгованості;

      застосовувати попередню оплату, вексельну форму розрахунку;

      вивчати фінансовий стан покупців для набуття впевненості щодо його платоспроможності; орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великим покупцями;

      використовувати метод надання знижок у разі дострокової оплати тощо.

      Вся работа доступна по Ссылке