Територіальне утворення як системно-конгломератний об’єкт: сутність і характеристики
Як випливає з цілей і принципів адміністративно-територіального поділу країни, будь-яка адміністративно-територіальна одиниця формується як штучна функціональна соціально-економічна система. Тобто будь-яка адміністративно-територіальна одиниця розуміється як динамічна система, що самоорганізується, вибірково об’єднуючи структури і процеси на основі деяких механізмів регуляції для досягнення корисних цій системі результатів. Таким чином, результат дії виступає як системоутворюючий фактор функціональної системи. Разом з тим цільові настанови структурних елементів такої системи можуть не відповідати цілям функціонування адміністративно-територіальних одиниць, які є основою територіальних утворень.
При цьому аналіз змісту задач управління свідчить про те, що обласні державні адміністрації та її головні управління спрямовують свою роботу на захист загальнодержавних інтересів, а обласна рада та її комісії – на реалізацію інтересів регіону [287]. Влада облдержадміністрації виявляється сильнішою за представницьку владу, оскільки саме в її руках сконцентровані основні управлінські можливості впливу на економіку регіону. Таким чином, управління областю формується двома джерелами влади – громадянами, які мешкають на території області, і державою. Отже, воно представляє і реалізує дві, нерідко не співпадаючі групи інтересів, головним чином, економічних (соціальні інтереси виступають у даному випадку як наслідок реалізації інтересів економічних). Управління містом формується єдиним джерелом влади – громадянами, які проживають в даному місті. Тому управління містом представляє однакову цілісність територіальних інтересів. Однак, розглядаючи економічну структуру міста як територіальну локалізацію економічних процесів, необхідно взяти до уваги цілі (бажаний результат) функціонування елементарних складових - підприємств, організацій, установ, тобто суб’єктів господарювання. У даному випадку вони розглядаються як елементарні - не з погляду розмірів підприємства, а з огляду на те, що подальше їх членування на складові призведе до втрати економічного змісту.
Певна сукупність суб’єктів господарської, соціально-культурної, адміністративно-політичної діяльності, які виконують функції однорідного призначення, утворюють сферу галузевого управління [19].
Це визначення ґрунтується на понятті підприємства й установи як важливих об’єктів галузевого управління, створених для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб. При цьому форма власності, на якій засновано підприємство (установа), має значення лише для виявлення ступеня та форми галузевого (керуючого) впливу. Для віднесення підприємства (установи) до відповідної галузі основним є однорідність (однотипність) виробничої або іншої діяльності [19].
Вся работа доступна по Ссылке
