Методичні засади аналізу і прогнозування показників рівня економічного розвитку територіальних утворень

     

      Сутнісний аналіз загальних теоретико-методологічних підходів до стратегічного управління територіальним розвитком країни дозволяє виявити певні їх особливості, які стають визначальними в аспекті формування синергетичного, самоорганізаційного розуміння розвитку економіки України.

      Проблеми державного устрою (а саме, оптимальне поєднання унітаризму та федералізму, отже централізації і розширення прав і обов'язків регіонів у межах чинної Конституції та законодавства), місцевого самоврядування і територіальної організації виконавчої влади; управління економічними, правовими, національними, культурними, ідеологічними та іншими явищами і процесами в межах окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць з метою органічного поєднання загальнодержавних та регіональних інтересів віднесені до сфери регіональної політики України. Вирішення цих питань визначається ступенем розподілення влади між державою і регіонами, виходячи з чого регіональна політика поділяється на дві складові: стратегію і тактику держави і внутрішню політику регіону.

      Основним змістом державної регіональної політики України в сучасних умовах виступає максимальна активізація фінансово-економічних процесів безпосередньо в регіонах, перенесення на регіональний рівень основних завдань щодо забезпечення соціальних гарантій, максимальне вивільнення держбюджету і загальнодержавних органів влади і управління від вирішення задач регіонального характеру з одночасним зміцненням інтеграційних процесів, що забезпечують цілісність України, її економічну єдність при різноманітності регіонів.

      В якості основних принципів державної регіональної політики визначають [66, 82-84, 272] :

      - пріоритет загальнодержавних інтересів;

      - врахування особливостей регіонів, зближення їх рівнів соціально-економічного розвитку;

      - соціальну справедливість, забезпечення всім регіонам рівних умов розвитку;

      - забезпечення законності і стабільності розподілу влади між центром і регіонами;

      - ресурсне забезпечення проведення державної регіональної політики;

      - планомірність проведення державної регіональної політики;

      - створення адекватної системи управління на рівні регіону.

      Вся работа доступна по Ссылке