Вплив ринкового макросередовища на діяльність підприємств харчової промисловості України та Українського Причорномор’я
Особливості функціонування, ризики, прогноз розвитку та необхідність використання маркетингових заходів у харчовій промисловості доцільно визначати за допомогою аналізу маркетингового макросередовища підприємств цієї галузі – сил, які не піддаються контролю виробника й маркетолога, а, отже, описують реальну картину ефективності продовольчого бізнесу. Як відомо, до сил маркетингового макросередовища підприємств відносять демографічне, економічне, природне, науково-технічне, політичне та культурне середовище. Кожну із складових аналізу впливу макросередовища маркетингу на діяльність підприємств розглядають окремо. Але за свідченням Ф. Котлера “у маркетингу варто приділяти основну увагу їх випадковим взаємодіям, що створює передумови для нових можливостей і погроз. Наприклад, різке зростання народжуваності (демографічний фактор) веде до виснаження ресурсів і забруднення навколишнього середовища (природний фактор), що змушує людей вимагати прийняття нових законів (політичний фактор). Установлення обмежень стимулює нові технологічні рішення і продукти (науковий фактор), які, будучи доступними (економічний фактор), можуть, зрештою, змінити відносини та поведінку людей (культурний фактор)” [60].
В процесі розробки комплексу маркетингу для харчових підприємств необхідно враховувати вплив маркетингового макросередовища ринку функціонування цих підприємств. Продукція цієї галузі промисловості України має стратегічне значення в сенсі національної безпеки країни, соціального забезпечення її населення, конкурентоспроможності держави на світовому рину. Продукти харчових підприємств є масовим товаром, незважаючи на диференціацію окремого асортименту даних продуктів. В силу фізіологічних базових потреб харчові продукти споживає всі людство, тобто зокрема все населення України. Але з маркетингової точки зору нас цікавить саме диференційований підхід до попиту на ті або інші види продовольчих товарів, а також динаміка його зміни залежно від різних факторів, у тому числі й показників макросередовища харчових підприємств України.
Демографічна складова макросередовища підприємств, як показав проведений нами моніторинг процесів в Україні та Українському Причорномор’ї характеризується такими показниками: розмір і зміна чисельності населення в країні й на ринку, що цікавить маркетолога; фактори, що впливають на демографічне положення; міграції населення; розмір, склад і зміни в родинному стані населення; соціальний, національний і освітній склад населення та зміни в цій області. Зміни в змісті даних показників сприяють зміні обсягів попиту на ті або інші товари, у т.ч. і на різні групи харчових продуктів. Аналізуючи розмір і зміну чисельності населення в країні й на локальному ринку можна зробити висновок про негативну тенденцію зниження чисельності жителів України взагалі та Українського Причорномор’я зокрема, що спричиняє можливе зниження сукупного обсягу попиту на харчові продукти. Продукти харчування, порівняно з іншими товарами широкого вжитку мають споживче обмеження, виражене в граничній кількості їжі, що споживається (жінка може мати 100 спідниць, але не з’їсть за вечерею 1 т бутербродів), короткому терміні зберігання багатьох харчових продуктів і неможливості їхнього довгого зберігання, рекомендованому балансі споживання різних продуктів для здоров’я людини і підтримки його життєдіяльності. Тому, зміна чисельності населення країни характеризує в певній мірі зміни у веденні бізнесу підприємств харчової промисловості. Тенденція зниження чисельності населення України обумовлює виникнення тенденції загального зниження споживання харчових продуктів. Якщо виходити з середнього показника споживання, прийнятого нами на рівні медичної норми споживання продуктів харчування, то без врахування впливу інших факторів на процес споживання харчових продуктів ця тенденція показує, що зниження населення на кожну тисячу осіб приводить до зниження загального споживання хліба та хлібопродуктів на 101 т за рік, м’яса та м’ясопродуктів – на 80 т, молока та молокопродуктів – на 380 т, риби та рибопродуктів – на 20 т, яєць – на 290 тис.шт., овочів та баштанних культур – на 161 т, плодів, ягід та винограду – на 90 т, картоплі – на 124 т, цукру – на 38 т, олії рослинної – на 13 т за рік. Тобто виробництво цих харчових продуктів на рівні попереднього року чи без врахування виділеної тенденції приведе до матеріальних та моральних збитків суспільства. Тому в маркетинговій діяльності харчових підприємств необхідно постійно відслідковувати вплив демографічного середовища на її ефективність на розраховувати рівень цього впливу.
Вся работа доступна по Ссылке
