Атрибути реального продовольчого товару

     

      Як уже було сказано вище, реальний товар (товар в реальному виконанні) представляє собою сполучення його характеристик, що підкріплюють продукт (товар за задумом), який задовольняє конкретну потребу споживача. Серед цих характеристик – споживчі особливості товару (відношення до певної класифікаційної групи з виділенням її маркетингових ознак), його якісні властивості, упаковка, товарний знак та марка. Якість – наступна складова продовольчого товару в реальному виконанні. Якість потрібного споживачам товару завжди виступала потужним інструментом впливу виробника й комерсанта на рішучість покупця зробити покупку, на виникнення і підтримку купівельної лояльності до товару та підприємства. Термін “якісний товар” асоціюється у представників ринку із солідністю, довірою й безпекою. Висока якість товарів і послуг сприяє перемозі бізнесмена в конкурентній боротьбі, обґрунтовує можливість підвищення цін і прибутку, створює сприятливий імідж товарам і виробникам, привласнює цільовим споживачам товарів ознаки класовості й способу життя. Бездефіцитність і певна насиченість ринку України товарами виховує у покупців сприйняття товару як реального образу, що складається зі споживчих характеристик, які відповідають вимогам ринку, ринкових атрибутів і, головним чином, якісних ознак. Якісні особливості товару, що включають функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні та економічні властивості, характеризують технічний рівень, ступінь корисності товару для споживача і рівень його конкурентоспроможності на ринку. При цьому конкурентоспроможність визначається сукупністю якісних і вартісних характеристик товару, які можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання й споживання даного товару. Серед товарів аналогічного призначення більшою конкурентоспроможністю володіє той, який забезпечує найвищий корисний ефект стосовно сумарних витрат покупця. Бізнесменові необхідно постійно вдосконалювати якісні характеристики власних продовольчих товарів відповідно до вимог ринку, споживачів і прогресивних технологій. Виправлення дефектів виробів і невідповідностей купівельним запитам вимагає значних матеріальних і часових коштів, тому заходи МТП в сфері якості повинні базуватися на результатах досліджень споживчих вимог і уподобань до конкретних ознак продовольчих товарів, дій конкурентів, їх “якісних” стратегій, досягнень НТП тощо. На досягнення та підтримку якості продовольчих товарів на належному рівні повинні бути націлені всі функціональні підрозділи підприємства, які повинні у своїй роботі керуватися стандартами якості. Найпрогресивнішими в світі визнані японські стандарти якості, основа яких – культура якості. Найважливішої складовою всієї системи якості є якість продукції. У сучасній літературі та практиці існують різні трактування поняття якість. У ХІХ столітті Г. Гегель конкретизував якість, як тотожну з буттям визначеність. Міжнародна організація зі стандартизації визначає якість як сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби [201]. Іншими словами, якість – суто маркетингове поняття, яке означає відповідність споживчих характеристик товару вимогам споживачів при досягненні технологічних нормативів безпеки виробництва та споживання товарів. Для того щоб виробити ту або іншу харчову продукцію необхідно здійснити цілу низку операцій, підготовчих робіт. Кінцева якість залежить від якості роботи на кожному етапі. Якість товару залежить від якості сировини та матеріалів, рівня розвитку науки і техніки, прогресивності застосовуваної технології, організації праці й виробництва, кваліфікації кадрів. В ході розробки маркетингової товарної політики харчових підприємств в сфері якості необхідно враховувати також відносний характер показників якості харчової продукції, оскільки: виявлені та прогнозовані потреби у товарах можуть згодом змінюватися; поняття якості може бути застосоване до будь-якого елемента товару й виробничо-комерційного процесу, що приводить до його відносності; відносний характер носить і поняття “рівень якості продукції”, що використовується для кількісної характеристики якості й значення якого визначається шляхом порівняння показників якості оцінюваного товару з показниками якості базового зразка. Для виробника вся продукція, що не містить дефектів, які перешкоджали б продажу цієї продукції, має цінність. Для споживача ж цінність мають тільки ті властивості продукції, які відповідають його очікуванням. Основне завдання маркетингової діяльності харчових підприємств полягає в найбільш повному задоволенні купівельних запитів і уподобань, тільки цей шлях веде до одержання найбільшого розміру прибутку підприємця. Як показують дослідження, покупці головними вважають блага, що приносить товар і задовольняє ту або іншу потребу, і якісні характеристики цього товару, які якнайкраще задовольняють дану потребу.

     Перефразовані слова П. Дракера під¬тверджують цю точку зору: результативність діяльності підприємства є наслідком того, що “робляться потрібні, правильні речі”, а ефективність є наслідком того, що “правильно створюються ці самі речі” [207].Тобто ефективність підприємницької діяльності в першу чергу залежить від досягнень у сфері якості, які полягають у відповідності якісних характеристик товару з вимогами покупців.

      Вся работа доступна по Ссылке