Формування комплексу маркетингу підприємства-виробника соняшникової олії

     

      Модель формування комплексу маркетингу виробника конкретного продукту з групи рослинних олій – соняшникової олії, має наступні складові. Обмеження та коретування як складові моделі:

      1. Продовольча безпека по соняшниковій олії та рослинній олії взагалі досягнута і перевищує нормативний рівень. Індикатор достатності споживання становить близько 1,75. Маркетологові підприємства-виробника соняшникової олії доцільно орієнтуватися не тільки на внутрішній ринок, але й на зовнішній, ефективність дій на якому залежить від правильності розробки комплексу маркетингу, зокрема використання цільового марочного підходу.

      2. Агромаркетинг: залежність обсягу виробництва соняшникової олії від площі посіву та урожайності соняшника. Україна та Українське Причорномор’я має сприятливі природно-кліматичні умови та земельні ресурси для стабільно високого врожаю цього сировинного продукту. Лідер Українського Причорномор’я – Одеська область: обсяг виробництва насіння соняшника на території регіону становить 10 % національного виробництва, виробництво нерафінованого соняшникової олії – 12 %, виробництво в розрахунку на одного споживача перевищує середньоукраїнські показники. Тому адаптація моделі формування комплексу маркетингу підприємства-виробника соняшникової олії здійснюється в найбільш ефективних (серед регіонів Українського Причорномор’я) умовах Одеської області. Рекомендації маркетологові харчового підприємства: розробляти і впроваджувати заходи лояльності агропідприємств до виробника соняшникової олії. 3. Макросередовище маркетингу виробників соняшникового олії в Українському Причорномор’ї в більшості випадків негативно впливає на ефективність маркетингової діяльності харчових підприємств, але при грамотному моніторингу та врахуванні можливого впливу, а також сприятливого потенціалу зовнішнього середовища можливо підвищити ефективність маркетингової діяльності.

      4. Державне регулювання маркетингової діяльності виробників олії не утруднює дії підприємств на внутрішньому ринку, міжнародне законодавство й регулювання в конкретній країні зовнішнього ринку – більш жорстко до споживчих і якісних характеристик продукту. Маркетологові харчового підприємства в альянсі з юридичною службою доцільно відслідковувати зміни в цій сфері.

      5. Реальна ємкість українського ринку рослинних жирів, переважна більшість яких – соняшникова олія, становить 624,2-1152,1 тис.т. У регіонах Україн¬ського Причорномор’я: в АР Крим – майже 43 тис.т, в Одеській області – 52 тис.т, Миколаївській – 28 тис.т, Херсонській – 22 тис.т. Ці значення дають маркетологові подання про те, яка кількість соняшникової олії споживалася раніше в аналізованих регіонах. Розмір цього показника ми рекомендуємо використовувати маркетологові як орієнтовний.

      6. Потенційна ємкість за результатами проведених нами досліджень і розрахунків практично дублює реальну ємкість ринку соняшникової олії у всіх регіонах Українського Причорномор’я, це пов’язане зі специфікою споживання цього продукту. Так, потенційна ємкість ринку соняшникової олії в АР Крим становить 45 тис.т, в Одеській області – 55 тис.т, Миколаївській – 30 тис.т, Херсонській – 25 тис.т. Маркетологові підприємства-виробника рекомендується підтримувати стабільні обсяги виробництва й розробляти заходи міжнародного маркетингу.

      Вся работа доступна по Ссылке