Методичний підхід до розрахунку експлуатаційних витрат ділянок залізниць з малим обсягом роботи
Варто зазначити, що майже всі країни Європи та Америки, такі як Сполучені Штати Америки, Канада, Швеція, Німеччина, Австрія, Франція, а також Японія, Китай та Австралія оцінюють малодіяльні ділянки за певним фінансовим показником, зокрема рентабельністю.
В Україні ж визначення малодіяльних ділянок наведено у Правилах технічної експлуатації залізниць України, згідно з якими неефективні, малодіяльні ділянки – це ділянки з розмірами руху пасажирських і вантажних поїздів (у сумі) за графіком не більше 8 пар на добу. Тоді як інтенсивним рухом поїздів вважається таких рух, при якому розміри руху пасажирських і вантажних поїздів (у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше 50 пар і одноколійних – більше 24 пар на добу, а особливо інтенсивним – на двоколійних ділянках більше 100 пар і одноколійних – більше 48 пар на добу.
Цей критерій оцінки ефективності інфраструктури, а саме малодіяльних ділянок успадкований нашими залізницями від Радянського Союзу, коли розміри руху й обсяги перевезень були значно більшими, ніж за часів існування незалежної України. У сучасних умовах необхідно переглянути існуючий критерій, який не дає ніякого уявлення про рентабельність ділянки залізниці, оскільки на багатьох великих і прибуткових лініях Укрзалізниці такий рух вважається досить інтенсивним.
Слід зауважити, що навіть за умови однакового розміру руху на різних ділянках економічна ефективність їх використання буде визначатися сукупністю таких чинників, як співвідношення вантажного і пасажирського руху, характером вантажів, що перевозяться ними, обсягами перевезень, складом інфраструктурних елементів тощо. Тому загальноприйнятий і традиційно застосовуваний критерій оцінки ефективності інфраструктури залізниць, а саме малодіяльності залізничних ділянок, що дорівнює вісім і менше пар поїздів на добу, не дає не тільки об’єктивної кількісної оцінки ефективності використання ділянки в конкретних умовах, а навіть не дозволяє опосередковано визначити економічну доцільність її експлуатації. Крім того, важко встановити, які концептуальні підходи, наукові дослідження, методичні розробки було покладено в основу при обґрунтуванні вищевказаного критерію і за яких економічних і політичних умов він визначався (рівень цін і тарифів і їх динаміка в часі, частка живої і опосередкованої праці, вартість живої праці, співвідношення різних видів перевезень, чинника оборонного характеру, концентрація і спеціалізація підприємств, географічні особливості і таке інше).
Діючий критерій не враховує кількісні та якісні відмінності використання ділянок, не дає уявлення про доходи та експлуатаційні витрати залізниць, які, без сумніву, будуть відрізнятися залежно від вищевказаних чинників. Згідно з діючим критерієм 61 % загальної довжини мережі залізниць України (13,61 тис. км) слід віднести до малодіяльних, бо вони мають розміри руху вантажних потягів 3-5 пар на добу. Виходячи з цього тільки 39 % ділянок забезпечують прибутковість експлуатації залізничного транспорту. Такий підхід викликає сумнів, бо не містить економічно обґрунтованих доходів ступеня діяльності двох третин залізничних ділянок України.
Таким чином, потрібно перш за все визначити новий концептуальний підхід до визначення ступеня малодіяльності ділянок. Представляється, що більш переконливо виглядають критерії, які застосовуються для визначення малодіяльності на закордонних залізницях, а саме рентабельність, збитковість.
На сьогодні важко встановити економічні обґрунтування критеріїв оцінки ефективності інфраструктури, малодіяльних ділянок, тому актуальним є розроблення критерію, який дозволяє більш обґрунтовано встановлювати ступінь ефективного використання ділянок залізниць, в основі якого лежиться економічний підхід. Для обґрунтування такого критерію використовують дедуктивний метод дослідження [281 с.196-199].
Загальновідомо, що ефективність роботи будь-якої економічної системи базується на отриманні економічного та соціального ефекту. Для визначення ефективності інфраструктури залізниць, а саме ділянок з малим обсягом роботи, основними показниками ефективності роботи має бути спроможність даних дільниць покрити свої витрати.
Вся работа доступна по Ссылке
