Шляхи підвищення рівня інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку залізничного транспорту

     

      Проблеми щодо інфраструктурного забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку, ефективності інфраструктури залізниць підтвердили і результати дослідження ділянок з малим обсягом роботи Південної, Донецької та Одеської залізниць. Відповідно до проведеного дослідження частка неефективної, збиткової інфраструктури, а саме малодіяльних ділянок, складає близько 60 % загальної довжини шляхів залізниці, на Одеській залізниці частка такої інфраструктури сягає 19,73 %. Враховуючи тенденції, які складаються на ринку перевезень, стан інфраструктури залізниць України, виникає необхідність впровадження заходів щодо раціоналізації експлуатації неефективних ліній. Прогнозування основних показників роботи залізниць, обсяги вантажних і пасажирських перевезень дають можливість стверджувати, що обсяги перевезень будуть зростати, тому особливу увагу слід приділити саме інфраструктурній забезпеченості залізниць.

     Правильний розподіл транспортних потоків, ефективне використання всіх ліній, у тому числі і неефективних, дозволить повною мірою використовувати транспортний потенціал галузі.

      Підвищення ефективності збиткових ліній залізниць України на підставі впровадження організаційно-економічних методів забезпечення їх ефективності сприятимуть забезпеченню стійкого соціально-економічного розвитку за рахунок залучення додаткових перевезень і зменшення фінансового навантаження на залізниці та державу щодо утримання та експлуатації таких ділянок .

      В якості організаційно-економічних методів забезпечення інфраструктури залізниць пропонуємо: закриття ділянок з малим обсягом роботи; реконструкцію неефективної інфраструктури (із заміною залізничної колії на автошлях); застосування малопотужного рухомого складу; запровадження системи «КАСКАД».

      Одним із шляхів вирішення проблеми ефективності інфраструктури залізниць, ділянок і станцій є зниження витрат на їхню експлуатацію. Це може бути досягнуто за рахунок: - скорочення персоналу з утримання інфраструктури шляхом суміщення професій з погляду на безпеку малоінтенсивних перевезень;

      - перетворення ділянок з малим обсягом роботи в автомобільну дорогу (можливо відомчого підпорядкування). Розрахунки показують, що така реконструкція коштує набагато менше, ніж будівництво нового автомобільного шляху, оскільки використовується земельний насип і щебенисте покриття, а утилізація верхньої будови колії помітно зменшить витрати на реконструкцію;

      - впровадження спрощеної диспетчерської централізації;

      - диференціації залізничних тарифів;

      - впровадження спеціального рухомого складу (автомотриси, рейкові автобуси).

      В окремих випадках можна говорити про закриття ділянок і станцій, але до цього питання треба підходити, виходячи з багатьох критеріїв.

      Вважається доцільним при визначенні малодіяльності тієї чи іншої ділянки та прийнятті рішення про її закриття враховувати таке:

      - рівень безробіття в регіоні, де розташована досліджувана ділянка. Якщо функціонування малодіяльної ділянки є єдиною умовою зростання кількості робочих місць у даному регіоні, активізації підприємницької діяльності, забезпечення транспортних зв'язків з підприємствами, на яких працюють мешканці даного регіону, то позатранспортний ефект від утримання такої ділянки буде значно вищим, ніж від її закриття. Таку ділянку не можна вважати малодіяльною, а її утримання має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів; - якщо функціонування досліджуваної ділянки забезпечує доставку населення до дач і більше не існує жодного виду транспорту для таких цілей, то її закриття викличе зростання соціальної напруженості в регіоні. Функціонування такої ділянки надає можливість отримати значний позатранспортний ефект, тому її утримання також має бути турботою місцевих органів влади;

      - можливість використання частини об'єктів досліджуваної ділянки для інших цілей (для розвитку підсобно-допоміжної діяльності залізниць, передача в оренду деяких будинків і споруд комерційним підприємствам, продаж частини приміщень іншим юридичним або фізичним особам тощо);

      - якщо закриття досліджуваної ділянки призведе до збільшення тарифної відстані між окремими станціями, то таке збільшення може призвести до зростання витрат по вантажних і пасажирських перевезеннях на величину, яка перевищує збитки від утримання досліджуваної ділянки. У такому випадку економічно недоцільним є закриття досліджуваної ділянки;

      - неможливо виключати той факт, що досліджувана ділянка може знаходитися на шляху транспортного коридору, через який у майбутньому буде здійснюватися інтенсивний рух поїздів [290, 291].

      Вся работа доступна по Ссылке