Фундаменталізація економічних досліджень в галузі садівництва

     

      У повсякденній діяльності та науці дослідження повинні приводити до результатів, стати осно¬вою наступних теоретичних і практичних дій, вони мають інформувати нас про об’єктивні властивості і відношення реально існуючих предметів і явищ.

      Саме наука про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності дає змогу усвідомити приро¬ду, принципи і методи, що лежать в основі пізнання дійсності та відтворення її в мисленні [170].

      Методологія є філософським вченням про мето¬ди пізнання. В широкому розумінні поняття методологія – це сфера знань, що вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної діяльності, спосіб розуміння науки та методів її усвідомлення. У вузькому значенні – це сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження, які використовуються в певній галузі знань [214].

      В основі наукової методології лежать принципи діалектичного протиріч¬чя, діалектичного заперечення, уні¬версального взаємозв’язку й єдності якісного і кількісного. При цьому будь-яке наукове відкриття має не тільки предметний, але й методологічний зміст. На нашу думку, до питань методології економічної науки слід віднести: наукові підходи, що застосовуються при дослідженні економічних явищ і процесів, їх місце в загальному процесі дослідження; взаємозв’язок та різнобічність економічних наук, сукупність методів, що застосовуються на різних етапах проведення дослідження, їх класифікацію, характеристику та взаємозв’язок.

      Аналіз показує, що одного чи двох методичних підходів недостатньо для проведення наукового дослідження, оскільки значна кількість наукових проблем має багатоваріантний аспект вирішення. Це, в свою чергу, зумовлює потребу в розробці чи підборі відповідного методичного інструментарію. Тому доцільним при розгляді економічних явищ і процесів у садівництві є застосування системного підходу до виявлення й аналізу існуючих закономірностей та імовірних процесів, які мають кількісне і якісне вираження.

      Застосування спектру різних методів відповідає структурній побудові наукової роботи. При розробці теоретичних аспектів визначальну роль відіграють такі складові наукового пошуку: виникнен¬ня ідей; формулювання принципів, законів, законо¬мірностей, категорій; узагальнення наукових фак¬тів; використання аксіом; висунення гіпотез; дове¬дення теорем.

      За допомогою системного підходу здійснюється поглиблений ретроспективний аналіз розвитку досліджуваної галузі, виявляються закономірності функціонування галузі садівництва на сучасному етапі, удосконалюються форми реалізації інноваційних проектів та виявляються організаційно-економічні чинники підвищення ефективності виробництва плодоягідної продукції. При єдності якісного і кількісного наповнення існуючих закономірностей та потенційно можливих для здійснення процесів застосовують комплексне вивчення. Системний підхід до дослідження економічних явищ у садівництві включає оцінку стану його розвитку, ефективності здійснення інвестиційних процесів, впровадження інновацій, результативності діяльності окремих суб’єктів, впливу окремих чинників на функціонування галузі.

      Потребують поглибленого дослідження передумови розвитку садівництва, зважаючи на фрагментальне їх висвітлення в літературних джерелах та потребі деталізації відомостей отриманих при здійсненні переписів багаторічних насаджень 1952, 1970, 1984 та 1998 рр.

      Необхідність дослідження економічних тенденцій галузевого розвитку потребує застосування статистичного методу, що передбачає можливість аналізу кількісного та якісного складу насаджень і здійснення розрахунків вартісних та натуральних показників з метою визначення ефективності функціонування садівничих підприємств. Графічні методи дозволяють демонструвати динаміку площ та структури плодових та ягідних насаджень; відображати динаміку факторів ефективності виробництва плодоягідної продукції.

      Вся работа доступна по Ссылке