Сучасна парадигма економічної глобалізації
Особливість сучасного етапу розвитку цивілізації полягає не тільки в тому, що епоху постіндустріалізму змінює епоха інформаційна, а й в тому, що процес змін охопив крім економічної, ще й політичну, соціокультурну, духовну сфери. Найбільш зримим проявом і показником цих феноменів є глобалізація, в рамках якої відбувається формування нового типу світового співтовариства.
Загальна методологія дослідження глобалізації сформувалася у працях А. Аппадураї, З. Баумана, У. Бека, Ф. Броделя, І. Валлерстайна, А. Гідденса, М. Кастельса, Н. Лазаруса, Р. Робертсона, Л. Склера, Г. Терборна, М. Уотерса, П. Хірста, Х. Хондкера та ін. У полі зору З. Бжезинського, Д. Каллео, Т. Левітта, К. Омае, М. Портера, Дж. Розенау, Дж. Сороса, Дж. Тобіна, А. Тоффлера, С. Хан-тінгтона знаходяться переважно практичні питання глобального управління. До-слідження російських вчених характеризуються комплексністю розгляду, насам-перед, сучасних глобальних проблем з орієнтацією на прогностичне моделювання варіантів їх вирішення (праці Азроянца Е., Делягіна М., Іноземцева В., Кочетова Е., Моісеєва Н., Панаріна А., Пантіна В., Шишкова Ю., Яковця Ю. та ін.).
За відносно короткий період сформувалася і динамічно розвивається націо-нальна школа глобалістики. Проблематика глобалізації вивчається у роботах Л. Антонюк, О. Білоруса, А. Гальчинського, Б. Губського, Ю. Козака, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, О. Плотні-кова, А. Поручника, О. Рогача, В. Рокочі, С. Сіденко, С. Соколенка, А. Філіпенка, В. Шевчука, І. Школи, О. Шниркова та ін.
Проте питання розвитку економічної глобалізації, дослідження еволюції її наукових концепцій, обґрунтування сучасних системних трансформацій, поглиб-лення вивчення особливостей формування сучасної парадигми глобалізації еко-номіки потребують подальшого наукового дослідження. Останнім часом науковці достатньо активно досліджують проблеми функціонування глобальної економіки. «Даний термін начебто покликаний узагальнити ті нові явища, які виникли в сві-товому господарстві за останні десятиліття. При цьому кожен вкладає в нього свій власний зміст» [140, с. 11].
Щодо самого поняття «глобалізація», то воно походить від французької «global» – всезагальний та від латинської «globus» – куля). Виходячи з цього, гло-балізацію можна трактувати: по-перше, як всесвітній процес, що охоплює всю зе-мну кулю; по-друге, як всесторонній, повний, всезагальний, універсальний. Біль-ше того, термін «глобалізація» має 400-річну історію, проте його наукове вико-ристання розпочалось з 60-х років минулого століття. Академічно значимим поняття «глобалізація» стало в середині 80-х років ХХ століття після його ви-користання американським вченим Р. Робертсоном у статтях (1982–1985 рр.) та на концептуальному рівні в монографії «Глобалізація» (1992 р.) [305, c.12].
Вся работа доступна по Ссылке
