Інвестиційний фактор глобального лідерства

     

      Ринкова економіка і сучасний науково-технічний прогрес в усіх сферах виробничої та невиробничої діяльності суспільства докорінно змінюють соціа-льні, економічні, техніко-технологічні, організаційні й екологічні умови його життєдіяльності, визначають зрештою стабільність, конкурентоспроможність та ефективність національних економік, життєвий рівень населення країн, його соціальний і духовний стан тощо. Водночас процеси інтернаціоналізації, що прискорюють темпи науково-технологічного, інвестиційно-інноваційного про-гресу і розширюють масштаби використання його результатів, як і формування загальносвітового конкурентного середовища та функціонування транснаціона-льних компаній, також справляють дедалі зростаючий вплив на стан, структуру й ефективність національного господарства та окремих його галузей, міжгалу-зевих комплексів.

      Слово «лідер», згідно з Оксфордським словником англійської мови, ви-никло в XIII столітті. У слов'янських, романських та інших мовах немає аналога відповідному англійському слову. Запозичене зі старослов'янського слово «вождь» етимологічно означає «проводир війська» або пізніше – «загальнови-знаний ідейний керівник партії, громадського руху». Проблема лідерства з по-чатку XX ст. дедалі частіше почала привертати до себе увагу, особливо в неста-більні періоди соціального розвитку. [77, с. 215].

      За визначенням Д. Адаїра, лідерство – це мистецтво, вінець управлінсь-кої діяльності [77, с. 215]. Поняття лідерства в глобальному інвестиційному се-редовищі пов’язано із рухом капіталу, а саме – із вивозом інвестицій. Вивіз ка-піталу – це результат високої концентрації капіталу і вважається детермінанта-ми, високотехнологічними імперативами промисловорозвинутих країн у конку-рентному середовищі.

      Вивіз капіталу, втілюючи собою вищу форму міжнародного бізнесу, став характерною рисою міжнародних відносин кінця ХХ – початку ХХІ ст. У світовій економіці цього періоду спостерігалось посилення інвестиційної акти-вності та зростання транснаціональних поглинань, які свідчать, що вивіз капі-талу став характерною рисою нового світового порядку. Незважаючи на те, що домінуючі позиції за обсягом вивозу та ввозу капіталу продовжують займати країни з розвиненою ринковою економікою, останніми роками стрімко зростає роль країн що розвиваються, та країн із перехідною економікою як таких, куди надходять прямі іноземні інвестиції [271].

      Вся работа доступна по Ссылке