Теоретичні підходи до формування комплексних механізмів стабілізації

     

      Для стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств умовах фінансово-економічних криз необхідним є формування комплексних механі-змів стабілізації, що поєднуватимуть елементи антикризового управління та антикризового регулювання. При чому такі механізми мають стати основою реалізації політики подолання впливу фінансово-економічних криз. Адже, незалежно від походження (світові, міжнародні, макроекономічні, галузеві, регіональні, кризи стадій життєвих циклів тощо) усі фінансово-економічні кризи тією чи іншою мірою відбиваються на життєдіяльності окремих госпо-дарюючих суб’єктів.

      Формуючи механізми стабілізації необхідно враховувати такі ключові аспекти. По-перше, кризи не мають власних елементів і характеристик прояву. Про їх виникнення і перебіг можна судити виключно зі зміни параметрів життєдіяльності господарської системи, на яку вони впливають. Тому пере-борення впливу кризи передбачає стабілізацію і поліпшення функціонування господарської системи (у даному разі – сільськогосподарського підприємст-ва), оптимізацію її внутрішніх і зовнішніх зв’язків. У зв’язку з цим об’єктом впливу стабілізаційних механізмів має бути не власне фінансово-економічна криза, а діяльність сільськогосподарського підприємства.

      По-друге, кризи є некерованими явищами і процесами, ними не можна управляти. Проте, можна і необхідно управляти господарськими системами, що перебувають або потенційно можуть потрапити під вплив кризи. З цих причин антикризове управління і регулювання, як складові механізмів стабі-лізації, слід також розглядати як засоби впливу на сільськогосподарське під-приємство, а не на фінансово-економічні кризи.

      У загальному сенсі стабілізацію слід розуміти як попередження і га-льмування економічних спадів у функціонуванні сільськогосподарського підприємства, закріплення й підтримування показників його фінансово-економічного стану та результатів господарювання на визначеному рівні, утворення умов для стабільної роботи і розвитку у майбутньому [152].

      У загальному розумінні механізм розглядають як сукупність тіл або елементів, які спільною взаємодією дозволяють забезпечити певний процес або отримати визначений результат. Тому механізми стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств потрібно розглядати як сукупність орга-нізаційних і функціональних компонентів, що у процесі взаємодії захищають підприємство від впливу фінансово-економічних криз різної природи похо-дження, забезпечують стабільне функціонування та умови розвитку у перс-пективі [153].

      Вся работа доступна по Ссылке