Соціально-економічні умови та закономірності виникнення і перебігу фінансово-економічних криз
Виникнення і перебіг фінансово-економічних криз має тісний взаємо-зв’язок із зовнішніми і внутрішніми умовами функціонування сільськогоспо-дарських підприємств, залежить від місця і ролі галузі в національному гос-подарстві, стану ринкової кон’юнктури, динаміки протікання соціально-економічних процесів тощо. Тому насамперед саме ці аспекти й стали пред-метом поглибленого вивчення у практичній частині дослідження.
У сучасному світі індустріалізація та невпинний розвиток промисло-вості, поширення НТП і впровадження високих технологій, започаткування нових видів діяльності, трансформація умов життя населення і розширення сфери послуг, розвиток торгівлі, глобалістичні й інтеграційні процеси і т. ін. обумовлюють перманентну реструктуризацію національного господарства. Наслідком цього процесу стає поступове зниження частки аграрного вироб-ництва в економіці. Якщо на початку 1990-х рр. у сільському господарстві вироблялося понад 20 % ВВП країни, то у 2002 р. частка галузі скоротилася до 13,2 %, у 2005 р. – до 9,5 %, а у 2010 р. склала лише 7,7 %. Проте, роль аг-рарної сфери є і залишатиметься непересічною. Адже саме тут формуються основи продовольчої безпеки держави, виробляється сировина для значної частки промисловості, утворюється майже 40 % товарообороту. Сільське го-сподарство є органічною і невід’ємною частиною економічної системи краї-ни. Ритмічність і ефективність його функціонування впливають і одночасно залежать від життєдіяльності усієї економіки. Будь-які деструктивні процеси, що протікають у національному господарстві, негативно позначаються на умовах і результатах господарювання на селі, так само як поліпшення еконо-мічної кон’юнктури спричинює підвищення інтенсивності та ефективності агровиробництва.
Означені деструктивні процеси, які спричинюють виникнення і пере-біг фінансово-економічних криз, можуть бути елементами як циклічних, так і іррегулярних економічних коливань та істотно різнитися за природою похо-дження, масштабами і наслідками.
Циклічні та іррегулярні коливання економічної кон’юнктури спостері-галися в господарських системах держав, що розташовувалися на території сучасної України і так чи інакше утворили фундамент для її національного господарства, ще за часів становлення і розвитку капіталістичного способу виробництва у ХIX – початку ХХ століть. Це, зокрема, стало підґрунтям нау-кових напрацювань В. Тимошенко [306, с. 606–615], С. Кузнеця [57–58], М. Туган-Барановського [2] і багатьох інших. Проте, деталізоване вивчення тих процесів нині доцільне лише у рамках теорій економічного розвитку чи ве-ликих кон’юнктурних коливань, що виходить за межі цілей і задач нашого дослідження.
Вся работа доступна по Ссылке
