Вплив галузевих і територіальних умов господарювання на ефективність та фінансову стабільність

     

      В сільському господарстві, яке є доволі специфічною галуззю еконо-міки та вирізняється рядом особливостей, значний вплив на перебіг криз ма-ють галузеві та територіальні (регіональні) аспекти діяльності. Цей вплив ви-вчався у динаміці виходячи з його тісного зв’язку з господарськими процеса-ми та їх ефективністю.

      Динамічний аналіз здійснювався виходячи з того, що макроекономічні і світові процеси упродовж 1991-2010 рр., економічні піднесення і спади по-різному відбивалися на фінансово-економічному стані та результатах госпо-дарювання сільськогосподарських підприємств. При цьому та чи інша частка товаровиробників перебувала у кризовому, передкризовому або посткризо-вому стані. Проте, величина цієї частки, локалізація дестабілізаційних проце-сів та глибина прояву звичайно різнилися. У зв’язку з цим у процесі дисерта-ційного дослідження виділено чотири часові проміжки, в які макроекономіч-на динаміка набувала відмінних тенденцій:

      1) 1995–1997 рр. – гостра стадія фінансової дестабілізації внаслідок трансформаційної кризи 1990-х рр.;

      2) 2001–2003 рр. – період фінансової стабілізації;

      3) 2005–2007 рр. – стадія найбільшої фінансової стабільності;

      4) 2008–2010 рр. – період виникнення і поширення світової фінансово-економічної кризи. По цих часових проміжках було здійснене поглиблене дослідження фінансово-економічного стану і результатів діяльності сільськогосподарсь-ких підприємств Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Су-купний обсяг цієї вибірки коливався по роках у межах 32 – 56 підприємств. Зміна кількості досліджуваних підприємств обумовлена процесами реформу-вання та реструктуризації (укрупненням чи подрібненням) окремих із них внаслідок крайнього загострення фінансово-економічних криз, зміни пріори-тетів власників, особливостей трансформації земельно-майнових відносин тощо. За результатами дослідження оцінено зміни основних критеріїв оціню-вання проявів фінансово-економічних криз та виявлено їхній взаємозв’язок із макроекономічними дестабілізаційними процесами.

      Поряд з тим, особливості прояву фінансово-економічних криз у діяль-ності сільськогосподарських підприємств, їх види, стадії, внутрішні взаємо-зв’язки оцінювалися на прикладі більш широкого кола сільськогосподарсь-ких підприємств Лісостепової зони України. До вибірки увійшли дані по сільськогосподарських підприємствах Хмельницької, Полтавської та Київсь-кої областей за період з 2002 по 2010 рр., основний аналіз здійснено по даних 2007–2010 рр.

      Зональність обрана внаслідок того, що Лісостеп розташований між Поліссям і Степом, фінансовому стану та діяльності сільськогосподарських підприємств цієї зони притаманні риси, схожі з рисами аграрної сфери двох інших природно-кліматичних зон. Крім того, Лісостеп є важливим з точки зору агровиробництва регіоном.

     Сільськогосподарські угіддя тут займають 70 % території, в тому числі 66 % – це рілля. Спеціалізація сільського госпо-дарства Лісостепу – буряківництво та зерновиробництво, а також в молочне та м’ясне тваринництво і відгодівля свиней. У структурі посівних площ ози-ма пшениця займає понад 30 %, кукурудза – 10 %, близько 8 % – ячмінь та бобові. Більше 10 % площі зайнято цукровим буряком та соняшником [314].

      Зважаючи на порівняно незначну протяжність Лісостепу з півночі на південь та значну зі сходу на захід вибір областей здійснювався таким чином, що у досліджені представлені центральна, західна, східна, північна та пів-денна частини досліджуваної природно-кліматичної зони. Сукупний обсяг вибірки досліджуваних підприємств Лісостепової зони коливався по роках у межах 124–155 підприємств, що також було результатом процесів реформу-вання або реструктуризації, а також ліквідації окремих товаровиробників, які не змогли стабілізувати власну діяльність у результаті впливу фінансово-економічних криз різної природи походження.

      Вся работа доступна по Ссылке