Визначення причин виникнення і поглиблення фінансово-економічних криз
Рушійними силами виникнення і поглиблення фінансово-економічних криз виступають найрізноманітніші явища і процеси екзо- і ендогенного ха-рактеру. При цьому діяти вони можуть як поодинці, так і спільно, змінюючи вектор економічної динаміки у той чи інший бік залежно від свого складу, потужності, взаємного посилення чи послаблення тощо. Формування сукуп-ності чинників залежить від збігу багатьох зовнішніх та внутрішніх обставин, почасти випадкових і непередбачуваних, що і робить кожну кризу по-суті унікальною і неповторною. У процесі дослідження встановлено, що чинники мають макроекономічне, галузеве, регіональне та внутрішньогосподарське походження та з точки зору антикризового управління можуть бути керова-ними, умовно керованими і некерованими.
Нині виділяється надзвичайно багато макроекономічних чинників, що спричинюють виникнення і поширення фінансово-економічних криз у реаль-ному секторі економіки та сільськогосподарських підприємствах у тому чис-лі. Ми згрупували основні з них та виділили лише найвагоміші, зокрема:
1. Загальна макроекономічна дестабілізація, що періодично виникає в національному господарстві країни. Цей чинник призводить до погіршення умов і результатів діяльності усіх або значної частки учасників ринку. Зок-рема порушується ритмічність роботи основних постачальників ресурсів для сільськогосподарського виробництва – техніки, добрив, засобів захисту рос-лин і тварин, насіння, кормів тощо, зростають ціни, подеколи погіршується якість товарів і послуг, що постачаються. Водночас, скорочуються обсяги споживання сільськогосподарської продукції внаслідок стагнації переробних підприємств, зниження платоспроможного попиту населення, скорочення обсягів імпорту сировини і продовольства. Відбуваються й інші деструктивні процеси.
2. Відкритість економічних систем країн та регіонів світу. Поширення світових і міжрегіональних інтеграційних процесів у сучасному світі утворює багато можливостей розширення ринків, налагодження нових економічних зв’язків, поширення новітніх технологій і інших рушійних сил розвитку. Водночас, вона вимагає відкритості економічних систем різних країн і регіо-нів світу, що сприяє розповсюдженню не лише позитивних, а й руйнівних процесів та тенденцій. Так, у періоди фінансово-економічних криз зазначена відкритість призводить до лавиноподібного розповсюдження дестабілізацій-них процесів, так званого трансферту криз [79, с. 16 і 18–19], що беззапереч-но знижує напругу в економічних системах, де вони виникли, проте водночас погіршує економічну ситуацію у пов’язаних системах.
3. Інфляційні процеси, загальна лабільність грошового і валютного ринків. У прихованій або уповільненій формі інфляція та дестабілізація ва-лютних курсів почасти передують кризі і певним чином підготовлюють ґрунт для зламу економічної тенденції. Проте їх пік, у тому числі виникнення гі-перінфляції, внаслідок детермінованості інфляційних процесів у часі зазви-чай спостерігається із певним лагом запізнення. Вони супроводжують постк-ризову економічну депресію і стають чи не найпотужнішим каталізатором дестабілізації. У свою чергу подолання наслідків кризи і депресії та започат-кування висхідної тенденції економічної динаміки можливе лише за умови припинення інфляції та стабілізації національної валюти.
4. Уразливість інвестиційного і кредитного ринків. Внаслідок дії чи-сельних ризиків інвестиційний і кредитний ринки найбільш чутливі до будь-яких соціально-економічних, політичних чи інших потрясінь. Такі катаклізми обумовлюють скорочення інвестиційних та кредитних пропозицій або погір-шення умов надання коштів, що одразу відбивається на діяльності аграрних суб’єктів господарювання, які в силу особливостей своєї діяльності значно залежать від ритмічності та насиченості фінансових потоків.
5. Невідповідність ключових характеристик економічної системи ви-могам господарювання в умовах виникнення і поширення фінансово-економічних криз та потребам утворення механізмів опору їх негативним на-слідкам. Зокрема це стосується недосконалості та нестабільності законодав-чо-правового простору, нестачі кадрів, підготовлених до роботи в умовах криз, не накопичення достатнього обсягу резервних фондів на подолання на-слідків криз та почасти нераціонального використання наявних резервів, роз-балансованості системи управління тощо.
Вся работа доступна по Ссылке
