Удосконалення стабілізаційного антикризового управління на різних стадіях перебігу фінансово-економічної кризи

     

      Внутрішня складова механізмів стабілізації діяльності сільськогоспо-дарських підприємств ґрунтується на запроваджені спеціального антикризо-вого управління. Антикризове управління являє собою надзвичайно ємне явище, яке за своїми змістом залежить від характеристик кризи, на подолання якої спрямоване. Водночас, як уже зазначалося, залежно від стану економіч-ної динаміки і стадії кризи необхідно виділяти три основні види антикризо-вого управління – превентивне, реактивне і посткризове. Незважаючи на те, що усі зазначені види спрямовані на запобігання негативному впливу криз і усуненню їх наслідків, вони принципово відрізняються між собою за цілями, завданнями, стилем реалізації, стратегією, суб’єктами, провідним критерієм прийняття управлінських рішень, цільовою установкою антикризової про-грами та інструментами її формування і реалізації, основними заходами, джерелами фінансування, ключовими індикаторами аналізу, рівнем й сфера-ми контролю внутрішніх і зовнішніх процесів [326–329].

      На рис. 4.1 наведені цілі і задачі кожного різновиду антикризового управління. Превентивне управління слід запроваджувати до настання кризи у тих випадках, коли її симптоми ще жодним чином не проявляються, проте у внутрішньому або зовнішньому середовищі виникають явища й започатко-вуються процеси, які поступово трансформуються у де стабілізаційні й кри-зоутворюючі чинники. Поряд з тим, навіть у випадках цілком стабільної си-туації в середині підприємства, його міцних позицій на ринку й позитивному тренді економічної динаміки запровадження елементів превентивного анти-кризового управління має сенс.

      Вся работа доступна по Ссылке