Обґрунтування основ зовнішньої підтримки стабілізаційних процесів

     

      Тісний взаємозв’язок умов діяльності сільськогосподарських підпри-ємств із макроекономічними, галузевими і регіональними чинниками вимагає підкріплення антикризового управління підприємствами запровадженням ді-євого аграрного антикризового регулювання на рівні держави.

      Основні переваги, які отримають сільськогосподарські підприємства в умовах фінансово-економічних криз від запровадження заходів антикризово-го регулювання, полягають у:

      - забезпечені фінансової підтримки стабілізаційних процесів із зовні-шніх джерел; - стабілізації грошових потоків від реалізації продукції внаслідок ре-гулюючого впливу держави на аграрні ринки;

      - запобіганні руйнуванню міжгосподарських зв’язків;

      - скорочені втрат від дестабілізації грошового ринку;

      - забезпеченні заходів соціальної підтримки сільськогосподарських працівників і сільських мешканців;

      х і організаційних основ стабілі-заційних процесів; - оптимізації податкового тягаря;

      - захисті від поширення шкідників і хвороб сільськогосподарських тварин тощо. У процесі дослідження доведено, що антикризове стабілізаційне регу-лювання має здійснюватися на таких засадах.

      По-перше. Державні заходи антикризового стабілізаційного характеру слід запроваджувати тільки в умовах виникнення загрози криз чи в періоди їх поширення. У періоди, коли в національному господарстві країни в цілому та в аграрній сфері зокрема відбувається економічна стабілізація чи розвиток власне антикризові стабілізаційні заходи слід мінімізувати або загалом від-мовлятися від їх реалізації, натомість запроваджувати заходи регулювання ділової активності з метою її посилення чи пригнічення залежно від ринкової кон’юнктури та стадії економічного циклу. Отже, здійснення аграрної анти-кризової політики має бути постійним безперервним процесом, який водно-час вирізняється неоднаковою інтенсивністю та передбачає реалізацію від-мінних заходів у різні періоди економічної динаміки.

      По-друге. Кризи екзогенного ґенезу можуть мати міжнародне, макро-економічне, галузеве, регіональне походження, витікати із проблем фінансо-вого, економічного, соціального, правового, природного, науково-технічного характеру, значно вирізнятися масштабами поширення та силою впливу на економіку. Тому інтенсивність, характер регулюючого впливу, масштаб охо-плення заходів аграрного антикризового регулювання при різних кризах ма-ють відрізнятися і залежать від поточної ситуації в сільському господарстві.

      Вся работа доступна по Ссылке