Моделювання орієнтирів стабілізації й формування управлінських рішень, спрямованих на їх досягнення
Для забезпечення ефективності механізмів стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах фінансово-економічних криз вкрай необхідно встановити параметри основних показників фінансового стану, умов і результатів господарювання, які необхідно досягнути у процесі стабілізації. Тому у дисертаційному дослідженні з метою визначення орієн-тирів для прийняття управлінських рішень при реалізації превентивного, реа-ктивного чи посткризового управління та запровадження стабілізаційних ан-тикризових заходів було змодельовані оптимізаційні моделі характеристик сільськогосподарського підприємства [421–422].
Оскільки запропоновано вирізняти механізми стабілізації діяльності сільськогосподарських підприємств та, відповідно, види антикризового управління залежно від стадії фінансово-економічної кризи, то було обґрун-товано три різні моделі фінансово-економічного стану сільськогосподарсько-го підприємства. Порівняння значень моделей із характеристиками стану і діяльності сільськогосподарського підприємства дозволяє визначити основні проблеми господарюючого суб’єкта, які слід вирішувати у процесі стабіліза-ції, та сформулювати відповідні управлінські рішення.
До складу кожної з трьох моделей внесено різні за своєю суттю, по-рядком обчислення та значимістю параметри. Це обумовило застосування комбінованого методологічного підходу до моделювання.
Так, оціночні показники достатності грошових потоків на завершення поточного операційного циклу і здійснення технологічних операцій, значен-ня чистого грошового потоку, співвідношення цін і собівартості по основних видах вироблюваної продукції, рівні покриття відсотків по боргових зо-бов’язаннях та відсотків і основної суми по термінових зобов’язаннях, спів-відношення рентабельності активів і середньозваженої вартості капіталу, по-казники рентабельності основних напрямів сільськогосподарської діяльності, співвідношення монетарних активів і пасивів, перевищення очікуваної норми рентабельності інвестиційних проектів теперішнього рівня прибутковості, вартісна оцінка інвестиційних потреб та внутрішніх фінансових резервів ви-значалися абстрактно-логічним методом. Адже по результатах попереднього дослідження, що викладені у 3 розділі дисертації, і накопиченого і науковій літературі і практиці досвіду відомо, що не забезпечення певного рівня цих оціночних індикаторів унеможливлює стабільне функціонування сільського-сподарського підприємства.
Модельні значення темпів зростання заборгованості та рівнів креди-тоспромо
жності й інвестиційної привабливості визначалися виходячи із нор-мативних значень.
Оптимальні і критичні значення прогнозних показників достатності грошових потоків на забезпечення витрат наступного операційного циклу, рівнів покриття середньострокових зобов’язань (за перспективними оцінками) та частки прострочення кредиторських рахунків визначалися по результатах монографічних досліджень методами опитування та експертних оцінок (се-ред керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Хмельниць-кої та Київської областей).
Показники частки прострочених дебіторських рахунків, коефіцієнти і індекс оборотності капіталу і платоспроможності оцінювалися методом гру-пувань у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах.
У свою чергу оптимальні і критичні значення коефіцієнту заборгова-ності та індексів динаміки продажу і надходження виручки визначалися за допомогою кореляційно-регресійного аналізу.
Необхідно зазначити, що у процесі практичної реалізації механізмів стабілізації діяльності окремих сільськогосподарських підприємств в умовах фінансово-економічних криз набір оціночних індикаторів, їх оптимальні і критичні значення можуть корегуватися і навіть істотно змінюватися під впливом специфіки діяльності, регіонального і галузевого положення, особ-ливостей кризи, партнерських стосунків з контрагентами, змін правового по-ля і багатьох інших чинників. Нижче наведені результати моделювання лише ключових параметрів, які доцільно більшою мірою екстраполювати на осно-вну частину сільськогосподарських підприємств України.
Ключові індикатори оптимізаційної моделі фінансово-економічного стану сільськогосподарського підприємства у превентивному управлінні зад-ля формування превентивного механізму стабілізації діяльності наведені у табл. 5.3. Модель побудована виходячи з необхідності збереження фінансової стійкості як ключового критерію прийняття управлінських рішень. Тому у ній враховані саме ті характеристики фінансово-економічного стану сільсь-когосподарського підприємства та його діяльності, які найбільше впливають на стійкість, спричинюють її послаблення чи зміцнення у динаміці.
