Удосконалення інструментів стабілізації
При реалізації механізмів стабілізації діяльності та у процесі антикри-зового управління сільськогосподарським підприємством на будь-якій стадії перебігу фінансово-економічної кризи у тій чи іншій мірі здійснюється аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, планується запровадження заходів з подолання наслідків кризи чи запобігання її негативному впливу, а також процесів виробничо-господарської діяльності, прогнозуються основні тенде-нції змін, розробляються сценарії розвитку тощо. Задля цього необхідно ви-користовувати цілий комплекс найрізноманітніших інструментів управління. Основною їх застосування є, як уже зазначалося, запровадження системи ко-нтролінгу, що доцільно здійснювати на етапі превентивного управління або в періоди відносної стабілізації, коли сільськогосподарське підприємство во-лодіє достатніми за обсягами ресурсами коштів і часу.
Контролінг представляє собою спеціальну систему, яка уможливлює ефективне управління підприємством як в умовах виникнення і перебігу фі-нансово-економічних криз, так і в періоди стабілізації, містить підсистеми внутрішнього управлінського обліку, аналізу, планування, контролю й внут-рішнього консалтингу та побудована з урахуванням особливостей функціо-нування підприємства та потреб його керівництва [423–431]. Предметом кон-тролінгу є, з одного боку, процеси і явища, які відбуваються у внутрішнього-сподарському середовищі підприємства, а з другого – ті макроекономічні те-нденції і чинники, які безпосередньо впливають на економіку підприємства та утворюють умови його функціонування.
В умовах виникнення і перебігу фінансово-економічних криз особли-ве місце серед явищ і процесів, які слугують предметом контролінгу, мають посідати кризоутворюючі чинники. У такому разі основною метою контролі-гну є забезпечення ефективного управління, уможливлення захисту підпри-ємства від впливу кризи, виконання цілей і завдань антикризової програми. Контролiнг покликаний виконувати ряд функцій, важливе місце серед яких посідає: утворення внутрішньої комунікації між керівниками, працівниками та службами підприємства й координації їх дій в процесі функціонування; формування інформаційних потоків в середині підприємства та інформацій-ного забезпечення прийняття управлінських рішень; забезпечення виважено-го і обґрунтованого планування антикризових заходів та загалом діяльності підприємства, а також контроль над виконанням планів; моніторинг і аналіз тенденцій економічної динаміки та соціально-економічного, політичного, правового оточення підприємства, його функціонування чи розвитку, здатно-сті опиратися впливу криз тощо.
Незважаючи на те, що питання щодо визначення загальних засад, ме-тодології розробки й техніки запровадження конролінгу нині досить широко висвітлені у науковій літературі, у сільськогосподарських підприємствах ця система потребує окремих уточнень. Адже, хоча у різних підприємств сут-ність, мета та функції контролінгу однакові, його внутрішня будова як склад-ної організаційної системи може суттєво різнитися. Такі відмінності позна-чаються на субординації співробітників, обсягах і видах накопичуваної й аналізованої інформації, складу і структурі внутрішньої звітності, рівнях від-повідальності керівників різних ланок, порядку формування і структурі пла-нів тощо.
Вся работа доступна по Ссылке
