Економічні проблеми забезпечення інвестиційного розвитку інфраструктури територіально-виробничих комплексів
Вектори збільшення розбалансування, диференціації економічного й соціального розвитку регіонів країни, що простежуються за останні роки, потенційно загрожують подальшому розшаруванню регіональних економічних систем за рівнем життя населення, масштабному виникненню депресивних територій із застійною економікою, що може уповільнити інвестиційний розвиток інфраструктури територіально-виробничих комплексів та економічне зростання країни в цілому.
Результати дослідження доводять доцільність розгляду динаміки основних макроекономічних показників економічного розвитку Закарпатського регіну. Закарпатський регіон (ототожнюється як область) є найбільш гірським регіоном України. Тільки четверта частина його території знаходиться у передгір'ях і на низовині. Але на цій невеликій частині області зосереджене основне її населення і виробництво. Природні і трудові ресурси Закарпаття, його унікальне географічне положення (єдина область України, що межує з чотирма країнами) сприяють формуванню досить складної структури його територіально-виробни-чого комплексу.
Закарпатська область є аграрно-промисловим регіоном, основу промислового виробництва якого становлять великі й середні підприємства. Більш 25% працівників, зайнятих в економіці регіону, працюють в сфері промисловості. Крім того, значна частина надходжень у бюджет припадає саме на промислові підприємства. Серед галузей промисловості найбільша частка реалізованої продукції у загальному обсязі належить підприємствам машинобудування (більше двох третин), хімічної промисловості (десята частина), легкої промисловості (5,8%).
Якщо позитивною можна вважати тенденцію щодо збільшення темпів зростання продукції переробної промисловості порівняно з добувною та особливо це стосується темпів зростання продукції машинобудування в цілому (у 2008 р. – на 107 % більше попереднього року, а у 2009 р. – 32 % спостерігається спад, що пов'язаний із кризою 2008 року), то у 2010 р. індекс обсягу продукції машинобудування зріс до 221 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – 122 %.
Виходячи з цього можна стверджувати, що у галузевій структурі промисловості Закарпатської області перше місце займає машинобудування та металообробка. Основними чинниками розвитку цієї галузі є географічне положення і необхідність більш повної зайнятості місцевого населення. Ці ж чинники визначають і основні напрями спеціалізації машинобудування: приладо- і верстатобудування, виробництво гідропресів, газотранспортних турбоустановок і газових плит, інструментів, арматури тощо (Ужгород, Мукачеве, Іршава). Окрім того, великі підприємства машинобудування Львова мають філії в Міжгір'ї, Воловці, Виноградові та інших населених пунктах Закарпаття.
Агропромисловий комплекс Закарпаття базується на земельних ресурсах і м'якому теплому кліматі. Він включає плодоовочевопереробний, м'ясо- і молокопереробний комплекси. Природні умови області зумовлюють формування значних площ природних кормових угідь, що є основою для розвитку тваринництва. Сформувалися спеціалізовані комплекси тваринницьких напрямків: м'ясопереробний (м'ясокомбінати в Ужгороді, Мукачевому, Хусті) і молокопереробний (Ужгород, Мукачеве, Іршава, Хуст, Тячів, Рахів).
Вся работа доступна по Ссылке
