Комплекс заходів ідентифікації економічної безпеки інвестиційного розвитку територіально-виробничих комплексів у регіональній економіці
Підвищення ефективності в питаннях забезпечення економічної безпеки інвестиційного розвитку територіально-виробничих комплексів неможливо без налагодженого процесу регіонального управління. В загальному розумінні під управлінням розуміють безперервну процедуру впливу керуючих на керованих, що має зворотний зв'язок. Інформація про хід процесу забезпечення повинна постійно надходити на пункти управління, де здійснюється її збір, обробка та аналіз, для всебічної достовірної оцінки становища, яка є базою для прийняття наступних рішень. Після оформлення відповідних документів здійснюється передача розпоряджень на виконання завдань у документально оформленому вигляді. Іншими словами, тут має місце безперервний замкнутий процес: вироблення рішення - доведення до виконавців - виконання - звіт про виконання - аналіз звітів.
Слід зазначити, що складовою частиною національної безпеки є економічна безпека України. Вона безпосередньо залежить від організаційно-економічної стійкості своїх первинних ланок - господарюючих суб'єктів. До внутрішніх ризиків, породжуваним усередині технологічної підсистеми відносяться:
• Суб'єктні ризики - ризики, які породжуються самим суб'єктом підсистеми. Такими ризиками можуть бути: банкрутство, несумлінні дії, помилки в управлінні.
• Транзакційні ризики - це ризики, породжувані зв'язком суб'єктів. До таких ризиків належать помилки при передачі інформації від одного суб'єкта до іншого, невиконання договірних зобов'язань, неузгоджені дії учасників інвестиційного процесу.
• Параметричні ризики - це ризики, які породжуються зміною параметрів підсистеми. Такими ризиками можуть бути: зміна кількості учасників, зміна умов зв'язку, збільшення обсягу інформації.
До зовнішніх ризиків відносяться ризики, які виникають поза підсистеми. Вони імпортуються в неї через:
• суб'єктів підсистеми. Прикладом такого ризику може бути криза суб'єкта, яка породжена зовнішніми обставинами, наприклад банкрутство Розрахункового банку у зв'язку з неповерненням йому кредиту;
• транзакції з іншими підсистемами і зовнішнім середовищем; прикладом ризику такого типу може бути недолік коштів для погашення випуску облігацій (підсистема погашення і виплати доходу) з причини невірного визначення обсягу запозичення нового випуску (підсистема розміщення);
• параметри інших підсистем і зовнішнього середовища. Такими параметрами можуть бути зміни в законодавстві або загальна криза економіки.
До політичних наслідків реалізації ризиків відносяться: криза довіри до виконавчої влади; дискредитація ідеї регіональних позик; зрив інвестиційних програм, що фінансуються за рахунок позик; погіршення умов життя населення.
Політичні наслідки реалізації ризиків необхідно враховувати в першу чергу. Якщо ситуація на ринку регіональних облігаційних позик призводить до негативних політичних наслідків, з'являється загроза самому існуванню даного ринку, що може призвести до зупинки фінансування інвестиційних проектів і вихід на новий виток кризи.
До юридичних наслідків реалізації ризиків можна віднести втрату контролю над ринком в результаті неправильного юридичного оформлення відносин між учасниками; втрату контролю над інвестиційними проектами.
Фінансові ризики пов'язані з:
• Невиконанням регіонального бюджету;
• Додатковими бюджетними витратами. Залучених коштів може не вистачити навіть для погашення та виплати доходу за попереднім випускам. Тоді для підтримки системи будуть потрібні додаткові витрати.
Криза у фінансовій системі регіону можлива при одночасній наявності наступних чинників; реалізація ризиків, що призводять до масштабної кризи на цьому ринку; можливість виникнення фінансової кризи слід мати на увазі при початковому формуванні структури ринку, при прийнятті стратегічних рішень про перебудову ринку.
