Аналіз організаційно-економічних інструментів інвестиційної діяльності харчових підприємств
Формування та функціонування харчових підприємств ринкового типу, зорієнтованих на прискорення диверсифікаційних процесів, передбачає пошук нових можливостей для розвитку підприємницької діяльності. У результаті чого виникає особлива потреба у ефективнішому використанні основних елементів інфраструктури аграрного ринку та зумовлюється залежність від їх спроможності у повному обсязі та системній взаємодії виконувати своє функціональне призначення. Зазначене дає змогу харчовим товаровиробникам вивільниться від невластивим їм функцій, зосередивши зусилля на урізноманітненні видів господарської діяльності.
Дієздатність елементів інфраструктури, насамперед, системи тих підприємств і установ, що обслуговують галузь сільського господарства, забезпечує процес сільськогосподарського виробництва і безперервний товарообмін на аграрному ринку. У науковій літературі виділяють, як правило, декілька основних складових інфраструктури аграрного ринку: маркетингову (біржі, агроторгові доми, оптові продовольчі ринки, обслуговуючі кооперативи, виставки, ярмарки, аукціони, заготівельні пункти, фірмові магазини), кредитно-фінансову (комерційні банки, земельні іпотечні банки, кооперативні банки, лізингові компанії, страхові компанії, кредитні спілки), інформаційно-консультативну (служби цінового моніторингу, консалтингові, інформаційно-консультаційні фірми, дорадчі служби, аудиторські компанії), сервісну (ремонтно-технічні станції, центри технічного обслуговування, підприємства транспортного обслуговування, складське і тарне господарство, ветеринарні служби і служби захисту рослин, підприємства газо-, водо- та енерго- постачання) та інші [28, 48, 72, 93]. Безперечно, їх роль у процесі диверсифікації не можна недооцінювати, оскільки саме на інфраструктуру покладається функція протистояння експансії посередницького бізнесу, а її існування базується на взаємодії інфраструктурних підсистем та підсистемних елементів.
В умовах становлення моноцентричного типу інфраструктурного забезпечення ринку аграрної продукції, завдяки інтенсивному обміну товарів та інформації у непрогнозованих умовах рикової взаємодії спостерігається узгоджена поведінка кредитно-фінансової, маркетингової, інформаційної, консультаційної і сервісної підсистем. Таким чином створюються сприятливі умови для ефективного господарювання харчових товаровиробників у напряму диверсифікації. Виконання інфраструктурним забезпеченням покладених на нього функцій має забезпечити формування прозорої, стабільної взаємодії всіх учасників процесів диверсифікації, вільний товарорух, запобігати прояву цінових ризиків та формувати реальний рівень цін, що сприятиме зростанню доходів харчових підприємств. Значення інфраструктури як необхідної умови ефективної диверсифікації, простежується, з одного боку, через використання її, як матеріальної бази та економічного потенціалу, який створює умови для функціонування системи ринків (торгових площ, складських приміщень, будівель і споруд, комерційних банків тощо) та, з другого – через економічні відносини з приводу діяльності суб’єктів ринку, спрямованих на створення умов товарного та грошового обороту [98]. Призначення інфраструктурного забезпечення ринку аграрної продукції полягає у формуванні належних умов для ефективного функціонування ринку продовольства, забезпеченні стабільнсті та прибутковості функціонування підприємств через зниження рівня підприємницького ризику (рис. 3.3).
Вся работа доступна по Ссылке
