Застосування моделі єдиного оціночного комплексу на низовому рівні проведення антикризових заходів

     

      Метою цього розділу є дослідження можливостей ефективного протистояння кризі будь-яким підрозділом виробничого підприємства, що використовує модель єдиного оцінного комплексу і що поширює свою антикризову дію на ті виробничі відносини, з якими в ході ліквідації кризи стикаються члени виробничого колективу.

      Розглянемо елементарний осередок антикризової системи, наприклад, ділянка по капітальному ремонту тракторного двигуна на ремонтно-технічному підприємстві. Діяльність цієї виробничої ділянки не тільки випробовує на собі якісь кризові прояви, наприклад, скорочення кількості замовлень, порушення в забезпеченні запасними частинами і нерегулярні виплати заробітної плати, але і сама здатна зробити вплив на подальший розвиток кризи або сприяти його швидкій локалізації і виключенню рецидивних проявів.

      Наприклад, якщо ця ділянка повністю перестане працювати або різко погіршить якість своєї продукції, ця обставина позначиться на стані всього ремонтного підприємства, що, у свою чергу, негативно відіб’ється на якості підсумкової продукції, престижі підприємства і може закінчитися втратою клієнтів, що залишилися. Це обставина, у свою чергу, негативно позначиться на результатах роботи сільськогосподарських підприємств, що користуються послугами цього ремонтного підприємства.

      І навпаки, якщо, незважаючи на прояви деяких кризових моментів, ділянці вдасться за рахунок наявних резервів, досвіду, майстерності і сумлінності працівників зберегти докризова якість своєї роботи, то кризові явища не так згубно вплинули на виробничу діяльність ремонтного підприємства. Підприємство збереже свою клієнтуру, колишні виробничі зв’язки і покаже свою здатність вистояти в кризових умовах.

      Разом з тим антикризові моменти якісної роботи окремої ремонтної ділянки на цьому не закінчуються. Такий виріб як, наприклад, якісно відремонтований трактор, несе в собі антикризовий потенціал, здатний надати гармонізуючу дію на роботу того сільськогосподарського підприємства, якому належить цей трактор. Якщо трактор працює надійно, не виходить з ладу в процесі експлуатації і виконує все ті функції, для яких він призначений, то можна говорити про те, що цей виріб поширює своя антикризова властивість на весь виробничий процес, в якому воно використовується.

      Насправді, якщо широко визнається і використовується такий термін, як кризова ситуація, то правомірне використання і зворотного йому терміну - антикризова ситуація, тобто ситуація, в якій заздалегідь передбачені найбільш вірогідні можливості прояву кризових подій і міри по їх попередженню. У ідеалі, слід ставити завдання боротьби з проявами кризових тенденцій в економіці в рамках створення таких правових і нормативних умов, які спочатку, через свою ретельну опрацьованість, попередній націленості саме на недопущення серйозних кризових ускладнень закривали б саму можливість зародження, розвитку і прояву кризових тенденцій.

      Таким чином, слід говорити не тільки про можливість цілеспрямованої антикризової дії, але і про можливість подальшого закріплення антикризової ситуації спочатку в рамках одного окремо узятого виробу, поширюючи ці відносини як усередині ремонтного підприємства, так і за його межами.

      В зв’язку з цим, ще одним необхідним поняттям в системі антикризових знань є закріплення антикризової ситуації. Прикладом може бути наступне явище: погано працюючий завод-виробник робить неякісні машини і тим самим позширює сферу власних кризових відносин на відносини із споживачами і все подальші відносини по подальшому виробництву, у тому числі і на якість підсумкової сільськогосподарської продукції. Виробництво ж якісних і надійних машин здатне закріпити загальну антикризову ситуацію. Як показано на розглянутому прикладі, ключовою ланкою цих відносин є якість вироблюваної продукції, яку слід визначати як істотну сукупність споживчих властивостей виробу. У антикризовому плані якість відремонтованого виробу слід розглядати, використовуючи досягнення кваліметрії, в одиницях якості. Причому, для досягнення істотнішого ефекту слід виділити декілька складових частин загальної інтегральної оцінки якості.

      У зв’язку з цим, своє законне місце в загальній інтегральній оцінці якості відремонтованого виробу повинна зайняти певна частка залишкової якості, сформована заводом - виробником у момент випуску цього виробу. Інша складова частина загальної інтегральної оцінки якості - це безпосередній внесок в підвищення якості виробу, привнесений ремонтною службою. Якісний ремонт дає підвищення якості відремонтованого виробу на величину більшу, ніж доремонтний рівень або рівень кустарного ремонту без використання необхідного устаткування і пристосувань, що приводить до швидкого виходу з ладу виробу.

      Як показують результати дослідження, загальна інтегральна оцінка якості може містити ще одну, третю складову. Річ у тому, що можливості підвищення якісної характеристики відремонтованого виробу на перших два складових загальної інтегральної оцінки якості не закінчуються, і своя позитивна дія на величину загальної інтегральної оцінки якості можуть надати відносини по наданню і забезпеченню різного роду гарантій.

      Про гарантійні зобов’язання виробників і ремонтних підприємств мова піде нижче. Тут же, продовжуючи розмову, покажемо можливість використання моделі єдиного оціночного комплексу в антикризовому плані. Наприклад, на ділянці з ремонту двигунів трактора працює 10 чоловік. Десять чоловік відкладаємо на осі кількості на рис. 6. Кожен з цих 10 чоловік має певну кваліфікацію і працює повну робочу зміну. Підсумком роботи цієї ділянки є продукт - результат ремонтної дії на ремонтований двигун, який ми можемо показати як якийсь фізичний об’єм, виражений в одиницях єдиного оцінного комплексу. Відзначимо відразу ж одну важливу можливість, яку дає використання моделі єдиного оціночного комплексу, а саме можливість трансформації результату праці працівників ремонтного підприємства в підсумковий результат їх діяльності, який потрапляє в розпорядження конкретного споживача продукції ремонтного виробництва. Цим результатом є безпосередній продукт діяльності ремонтної ділянки - відремонтований двигун зі своїми власними якісними характеристиками і додатковими гарантійними зобов’язаннями, який потрапляє в розпорядження споживача.

      Використовуючи одиниці моделі єдиного оціночного комплексу, покажемо приклад можливості трансформації продукту ремонтного виробництва в підсумковий ефект, що отримується споживачем відремонтованого виробу. Як видно з малюнка, продукт, проведений на ремонтній ділянці, природним чином відповідає продукту, отриманому споживачем. Що викликають зайве ускладнення сприйняття податкові і інші адміністративні відносини ми спеціально опускаємо і не розглядаємо в цьому максимально спрощеному прикладі.

      Таким чином, з використанням моделі єдиного оцінного комплексу з’являється можливість наочно відобразити безпосередній результат роботи ремонтного виробництва - виробничого колективу в цілому, групи працівників або величину трудового внеску в загальний виробничий процес окремо узятого працівника. Крім того, підсумковий об’єм в одиницях єдиного оціночного комплексу може відобразити і величину підвищення якості відремонтованого виробу. З тієї причини, що і витрати праці працівників, і ефект від проведення ремонтних дій можна виразити в однакових одиницях - одиницях моделі єдиного оцінного комплексу, ми дістаємо можливість трансформувати об’єм-ціну моделі єдиного оцінного комплексу так, як це необхідно для отримання наочної картини антикризової роботи конкретної виробничої ділянки і максимального закріплення антикризової ситуації в умовах підприємств-клієнтів.

      Вся работа доступна по Ссылке