Антикризова політика перестрахувального ринку України та шляхи її реалізації в сучасних умовах

     

      Фінансово-економічна криза в Україні, початок якої ознаменувався спадом попиту на товари і послуги вітчизняного експорту та обмеженням зовнішнього фінансування, негативно позначилася на розвитку вітчизняного ринку страхування і перестрахування, зокрема у частині їх класичного сегмента. Підтвердженням цьому стало різке зниження темпів щоквартального приросту страхових премій у 2008 році та зменшення обсягів страхового ринку в 2009 році (на 15%). Аналогічні тенденції протягом 2008–2009 років були характерні для ринку перестрахування, обсяг вхідних перестрахувальних премій на якому знизився на 8%.

      Основні симптоми фінансової кризи на українського ринку страхових (перестрахувальних) послуг особливо проявилися в інвестиційному сегменті, коли страховики і перестраховики втратили можливість надійного розміщення та збереження резервів. Іншим чинником, що негативно позначився на функціонуванні ринків, є криза у банківському секторі економіки, пов’язана з обмеженнями на отримання кредитів і мораторієм на видачу депозитів, криза фондового, валютного ринків та ринку нерухомості. При цьому В. Загребной стверджує, що в умовах кризи на українському фінансовому ринку нова стратегія спрямована на використання ситуації, що склалася, для виконання нових завдань, а також на мінімізацію впливу макроекономічних і ринкових факторів [95, c.11]. Отже, негативні тенденції в економіці не тільки спровокували проблеми на вітчизняному ринку перестрахування, а й окреслили нові вектори його розвитку.

      Відповідно, Ліга страхових організацій України ще в жовтні 2008 року виступила з ініціативою щодо розроблення антикризової політики на ринку страхування і перестрахування, основними завданнями якої були розгляд питань оперативного реагування на зміну ринкової кон’юнктури і формування заходів з попередження ймовірних негативних наслідків глобальної кризи [321, c.6]. Зокрема, запропоновані антикризові заходи, спрямовані на зміцнення позицій страхового (перестрахувального) ринку, стабілізації фондового і валютного ринків України, фінансової стійкості страховиків та перестраховиків, забезпечення надійності та ліквідності страхових резервів вітчизняних компаній, розміщених в активах, що відчувають негативний вплив наслідків фінансової кризи.

      В умовах кризи загострилися проблеми, пов’язані з інституціональними недоліками ринків фінансових послуг, що потребували негайного розв’язання в частині розширення повноважень регулятора стосовно важелів впливу на ситуацію на страховому і перестрахувальному ринках. Із цього приводу А. Завада зазначив, що “тривожить, насамперед, той факт, що руйнівні процеси на ринку зумовлені не тільки зовнішніми факторами, але і неефективними, непослідовними діями або бездіяльністю окремих органів державної влади” [93, c.9]. Відповідно, в кризовій економіці держава мала розв’язувати невідкладні проблеми, впроваджуючи такі першочергові антикризові заходи: 1) розширення переліку інвестиційних інструментів для розміщення резервів, зокрема, довготермінових ресурсів компаній із страхування (перестрахування) життя;

      2) підвищення вимог до платоспроможності страховиків (перестраховиків), забезпечення достатнього розміру їх капіталу і якості активів;

      3) стимулювання розвитку перестрахування, пом’якшення на період кризи регулятивних вимог й адміністративного впливу на ринок;

      4) підвищення прозорості діяльності як регулятора, так і учасників ринку перестрахування;

      5) відміна дискримінаційних вимог до перестрахування у перестраховиків-нерезидентів;

      6) підвищення професійного рівня учасників перестрахувального ринку з урахуванням антикризової політики держави, невід’ємною умовою чого є вміння управляти ризиками – виокремлювати ключові аспекти, що впливають на результат, встановлювати їх взаємозв’язки, прогнозувати ситуацію і перешкоджати небажаним наслідкам, орієнтуючись на інтереси клієнта та міжнародні стандарти управління.

      Антикризова політика на вітчизняному ринку перестрахування була спрямована на побудову ефективної системи перестрахування, спроможної забезпечити гарантії фінансової безпеки держави і підвищити роль перестрахування в стабілізації фінансового стану страховиків.

      Динаміка показників економічного розвитку України в 2010 році свідчить про позитивні тенденції на етапі посткризового відновлення. Серед головних позитивних змін, що характерні для грошово-кредитного ринку в цей період та сформували основу для відновлення його діяльності, виділимо такі [292, c.7]:

      1. Подальше вповільнення споживчої інфляції, приріст якої за підсумками 2010 року становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 році, а її показник у грудні (0,8%) був найнижчим за всю історію статистичних спостережень із 1991 року.

      2. Стабілізація функціонування валютного ринку, в результаті чого обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38% – до 7,9617 грн./дол. При цьому у 2010 році загальне сальдо валютних інтервенцій сформувалося та перевищило 1,3 млрд. дол.

      3. Відновлення довіри до банківської системи і національної валюти, що сприяло закріпленню тенденції до збільшення депозитів як населення, так і юридичних осіб. Загальний обсяг депозитів за 2010 рік зріс на 26,3%, а темпи збільшення (на 38,2%) депозитів у національній валюті суттєво перевищили зростання депозитів в іноземній валюті (на 12,8%). Якщо на початку 2010 року збільшувалися депозити населення, то з березня сформувалася тенденція до збільшення депозитів і юридичних осіб.

      4. Зниження процентної ставки за депозитами в національній валюті з 14% у грудні 2009 року до 8,1% у грудні 2010 року, за кредитами протягом цього періоду – від 19,6% до 15%. 5. Відновлення інвестиційної функції банківської системи. За результатами 2010 року обсяг кредитів, наданих юридичних особам, збільшився на 7,8%, у т. ч. у національній валюті – на 13,4%.

      Вся работа доступна по Ссылке