Оцінювання економічних ефектів від децентралізації

     

      Аналітичне дослідження динаміки податкових надходжень в Україні за 2008–2012 рр. (табл. 2.2) дало змогу зробити висновок про нестабільну динаміку податкових надходжень як основи до децентралізації. Так, протягом 2007–2008 рр. та 2010–2011 рр. в Україні спостерігається зростання податкових надходжень.

      Таблиця 2.2 Структура податкових надходжень при децентралізації України в 2008 – 2012 рр., % [ ] Доходи 2008 2009 2010 2011 2012 Податкові надходження, у т. ч.: 72,2 74,9 68,4 71,4 83,9 податок на прибуток підприємств 21,0 21,2 14,9 17,1 17,5 збори з використання природних ресурсів 1,2 1,1 1,2 1,3 0,6 податок на додану вартість 36,8 41,1 38,9 36,9 41,7 акцизний податок 6,5 5,7 9,8 11,8 10,6 податок на міжнародну торгівлю 6,2 5,5 3,2 3,9 3,8 інші податкові надходження 0,5 0,3 0,4 0,4 9,7

      У 2009 р. відбулося зниження податкових надходжень, що зумовлене, насамперед, загостренням світової фінансової кризи і призвело до суттєвого зменшення зовнішнього попиту та падіння обсягів виробництва в експортоорієнтованих секторах економіки, яке, в свою чергу, призвело до зниження надходжень від податку на прибуток підприємств. На збільшення надходжень акцизного податку у 2009 р. проти попереднього року вплинуло підвищення ставок акцизного податку та зростання обмінного курсу євро у середньому на 41 % за 2009 р., оскільки ставки акцизного податку на нафтопродукти та транспортні засоби визначені в євро. Слід зазначити, що за досліджуваний період найбільшу частку в податкових надходженнях займають податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та акцизний податок.

      На перший погляд наявна тенденція до зростання податкових надходжень має позитивне значення, але разом з тим таке зростання містить у собі і негативні аспекти. Зростання податкових надходжень у 2011 р. було зумовлене не лише економічними чинниками, але й посиленням фіскального навантаження на економіку. Уряд посилював фіскальний тиск через авансові податкові платежі та неповернення ПДВ. Крім того, помітний внесок зроблено Державною митною службою, що почала широко застосовувати непрямі методи визначення податкової бази. Варто зазначити, що надмірна фіскальна орієнтація вітчизняної податкової політики стала одним із чинників охолодження ділової активності в Україні, що спричинило додатковий негативний тиск на динаміку ВВП, промислового виробництва та інвестицій. Збереження докризового рівня соціальних стандартів було профінансовано за рахунок вилучення в різний спосіб до бюджету додаткового обсягу фінансових ресурсів з економіки, що суттєво поглибило негативні економічні тенденції. Не викликає сумнівів, що консервація у посткризовий період фіскальної функції в статусі пріоритетної є одним із гальмівних чинників на шляху швидкого економічного відновлення України.

      У даному контексті перед владою постає важливе завдання: забезпечення реалізації стимулюючого потенціалу податкової політики з одночасним збереженням її фіскальної ефективності забезпечення бюджетних ресурсів держави [ , с. 303].

      Вся работа доступна по Ссылке