Вплив децентралізації на регіональну додану вартість та галузеве виробництво товарів, робіт, послуг
Економічна ефективність децентралізації полягає в тому, що вона не має гальмувати підвищення ефективності виробництва. У фінансово-економічній літературі в контексті впливу на соціально-економічний розвиток розглядаються ефекти впливу децентралізації на ділову активність, пов’язану зі зростанням продуктивності та зі збільшенням заощаджень. Відповідно, ділова активність залежно від податкової системи перебуває під впливом так званих ефекту заміщення та ефекту доходу. Ефект заміщення – це реакція фізичних осіб на скорочення доходу в результаті оподаткування, коли вони намагаються витрачати більше часу на відпочинок (для тих, хто отримує дохід від праці) та менше заощаджувати (для тих, хто отримує дохід від інших джерел доходів). Ефект доходу – реакція фізичних осіб на скорочення доходу в результаті оподаткування, коли вони намагаються витрачати більше часу на працю. Водночас вважається, що дохідні групи населення з невисокими доходами витрачають усі свої кошти на споживання, а дохідні групи з високими доходами мають можливість заощаджувати й таким чином інвестувати.
Британський учений М. Девере, розглядаючи основу власних фінансових ресурсів для проведення децентралізації, називає таким податок з доходів фізичних осіб (або прибуткове оподаткування доходів фізичних осіб). Він вважає, що зменшення неоподатковуваного мінімуму повинне спричиняти виникнення ефекту доходу та не супроводжуватися ефектом заміщення. Зміна податкових ставок викликає обидва ефекти (від кожної додаткової години праці дохід буде меншим). Вплив на пропозицію праці в результаті певної комбінації прибуткового оподаткування громадян, внесків на соціальне страхування та вилучень на соціальні допомоги можуть справити такі ефекти, як “пастка безробіття” (влаштувавшись на роботу, особа потрапляє у ще гірше становище), “пастка зубожіння” (коли працівники з невисоким рівнем заробітної плати при її збільшенні отримують нижчий чистий дохід), які є основними загрозами децентралізації. Устрій системи власних фінансових ресурсів при децентралізації створює відповідну комбінацію впливу на фактори виробництва та на співвідношення споживання й заощадження. А отже, забезпечує умову ефективності за Парето, оскільки впливає на зростання виробництва через повне або неповне використання наявних трудових та інвестиційних ресурсів.
Аналіз політики децентралізації та її власних фінансових джерел в Україні протягом 2000–2012 рр. свідчить, що з кругообігу доходів економічної системи України вилучається значна частка вартості, яка одночасно становить частину мінімальної ціни такого фактора виробництва, як праця (оподаткування доходів на рівні неоподатковуваного мінімуму). Вказане здійснюється за рахунок стимулювання економічної активності груп населення з високим рівнем доходів. За середньої заробітної плати, що в 2012 р. становила лише 2,5 прожиткового мінімуму, основне податкове навантаження лягає на незаможні верстви населення, оподаткування відбувається за рахунок доходів, спрямованих на споживання. Теоретично це має сприяти виникненню ефекту доходу, проте, оскільки мінімальна заробітна плата майже дорівнює прожитковому мінімуму, навряд чи працівник здатний відпрацювати ще половину робочого дня для того, щоб заробити дохід після оподаткування на рівні прожиткового мінімуму, а тому це може сприяти або виникненню ефекту заміщення, або формуванню тіньового ринку праці.
Об’єктом впливу прибуткового оподаткування громадян як складової бюджетно-податкової політики та основної частини власних фінансових ресурсів децентралізації, виходячи з теоретичних концепцій, повинні бути зайнятість населення, ціни, темпи зростання ВВП. Результатом розвитку економічної системи стає збільшення такого показника, як продуктивність праці.
