Інновації та їх значення у формуванні конкурентоспроможності промислового овочівництва
Новітня ера розвитку світової ринкової економічної системи визначається глобалізаційними процесами, що змінюють соціальні, економічні, техніко-технологічні, організаційні та екологічні умови загальносвітового конкурентного середовища, визначають конкурентоспроможність та ефективність національних економік всіх держав світу, за умов прискореного науково-технічного (НТП) та інноваційного прогресу, справляючи все більшого впливу на стан, структуру та продуктивність національного господарства, окремих його галузей та комплексів [318, с. 10; 365, с. 4-18].
Глобалізація економіки світу та зміна технологічних укладів призвели до того, що за останні 25 років минулого століття загальний дохід країн світу збільшився вдвічі, обсяги світової торгівлі - втричі, прямі зарубіжні інвестиції - у 5 разів. При цьому «...глобалізація високих технологій, виробництва, споживання, фінансування, кредитування веде до зростання обсягів виробництва, посилення стимулюючої конкуренції, зниження цін, підвищення продуктивності праці. Глобальні комунікації інтелектуалізують виробництво та споживання і відкривають нову еру глобальної економіки, яка здатна принести вибухове прискорення розвитку» [26].
Ефективний розвиток суспільного виробництва, організаційно-економічні зміни та трансформація технологічних укладів, які відбуваються в національному господарстві, зокрема агропродовольчій сфері, на нашу думку, є наслідком не стільки глобалізації економіки, скільки результатом реалізації виваженої державної інноваційної політики на основі новітніх наукових розробок [329, с. 188].
Стабільний і конкурентний розвиток національної економіки, прогресивні структурні, техніко-технологічні та організаційні зміни в ній, а також переведення її на модель сталого, екологічно безпечного і соціально спрямованого функціонування в довгостроковій перспективі можливо забезпечити, на думку В. Трегобчука, тільки на основі цілеспрямованого використання досягнень науково-технологічного процесу та інноваційних розробок [410, с. 4]. Відтак виробництво конкурентоспроможної продукції та інноваційну діяльність на сучасному етапі розвитку суспільства слід розглядати як органічно взаємозв’язані складові елементи єдиного процесу, а безпосереднє виробництво - як процес створення якісно нових інноваційних товарів, що користуються попитом на ринку.
Новітні ідеї і продукти, інноваційні технології та організаційні рішення – є якісними змінами у виробництві і, задовольняючи конкретні потреби суспільства, все більшою мірою визначають економічну ефективність підприємництва, забезпечують його розвиток та системну стійкість [424, с .40; 431, с.95; 286, с. 34].
Ринкові тенденції зростаючого насичення науково-інноваційним продуктом (ідеями, патентами, інформацією, проектами тощо) і різноманітною інноваційною продукцією (новими конкурентоспроможними товарами, послугами), в умовах якісно нового характеру конкуренції, головною ознакою якої є можливість співробітництва конкурентів у розробці та здійсненні інноваційних проектів, на думку Л. Федулової, визначають основні особливості сучасних інноваційних процесів [424, с. 42].
Вся работа доступна по Ссылке
