Методи дослідження організаційно-економічних аспектів інноваційного розвитку промислового овочівництва
Для того, щоб одержати нові знання, треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук, у тому числі й економічної. Метод науки (від гр. metohodos «шлях до якої-небудь мети») покликаний забезпечити найбільш глибоко розкриття сутності її предмета. Економічна наука використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й визначають зміст її методу. На думку В.Д. Базилевича, метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії й закони функціонування та розвитку економічних систем [89, с.25].
Складність і багато вимірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології економічної теорії полягає в системному підході до аналізу. Економіка становить певну цілісність, в якій виявляється взаємозв'язок елементів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілісність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й різними зв'язками між ними [89, с. 26].
Системний підхід в економічній теорії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Саме їх пізнання дає змогу виявити складні процеси розвитку економічної системи, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ. Економічна наука застосовує як загальнонаукові, так і специфічні для неї методи пізнання економічних явищ і процесів. Розглянемо деякі з них.
Діалектика - як метод базується на використанні законів і принципів філософії, щодо пізнання економічних явищ і процесів у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є внутрішні суперечності явищ, єдність і боротьба протилежностей [89, с. 27].
Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивчені економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами й технічними засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Тут використовують наукове економічне мислення у вигляді наукової абстракції. Наукова абстракція, як метод, полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від усього другорядного, випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, категорій, виявлення й формування економічних законів.
Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.
Індукція й дедукція. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції й дедукції забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особливого й усезагального.
Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси в тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися й змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові [89, с. 28].
Економічне моделювання, за В.Д. Базилевичем, це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відображає реальну картину економічного життя. Економічні моделі дають можливість наочно й глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.
Для пізнання соціально-економічних процесів економічна наука використовує й такі загальнонаукові методи пізнання, як поєднання кількісного і якісного аналізу, метод порівнянь, розробка наукових гіпотез.
Метод якісного й кількісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначеності економічного явища й підкреслення тих складових елементів, які піддаються кількісному виміру, вивчення динаміки процесу в часі й просторі, виявлення факторів, що впливають на його системні зв'язки. Таке поєднання стає можливим при запровадженні математичних і статистичних методів, з метою теоретичного прикладних аспектів щодо швидкості та тенденцій розвитку суспільного виробництва, розробки програм та стратегії розвитку економіки в цілому.
Необхідність порівняння, як загальнонаукового методу зумовлена тим, що в економічній системі ніщо не може бути оцінено саме по собі. Будь-яке явище пізнається в порівнянні. Для того, щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане, використовуючи при цьому різноманітні способи: порівняння ознак, властивостей, статистичних величин, економічних категорій, дії економічних законів за різних умов тощо [89, с. 29].
Якщо зміст економічного явища, яке вивчається, не відомий, а фактів для його з'ясування не достатньо, то дослідник змушений обмежитися теоретичним припущенням, тобто науковою гіпотезою. Щоб наукова гіпотеза перетворилася на повноцінну теорію, потрібні додаткові докази, практичні підтвердження. Використання гіпотези має важливе значення для розвитку економічної науки. Вона сприяє розв'язанню суперечностей між новими фактами й застарілими теоретичними поглядами. Гіпотеза ставить проблеми, які сприяють ефективнішому веденню наукових пошуків. Вона дає можливість перевірити всі можливі шляхи дослідження й обрати з них найбільш правильні та науково обґрунтовані.
Вся работа доступна по Ссылке
