Ретроспектива та організаційно-економічна оцінка розвитку сучасного овочівництва

     

      Агропродовольча сфера України – важливий сектор національної економіки, який об’єднує різні види економічної діяльності щодо виробництва сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, а також доставки їх до кінцевого споживача. Зважаючи на те, що в агропромисловому комплексі формується близько 17 % ВВП, він є одним з основних бюджетоутворюючих та експортоорієнтованих секторів національної економіки [296, с. 4].

      Виробництво сільськогосподарської продукції, зокрема овочевої, природно, посідає центральне місце в українському агропромисловому виробництві. Овочеві культури відомі людині з давніх часів, адже на зорі свого еволюційного розвитку вона вживала їх дикоростучі різновиди. Але з розвитком землеробства (близько 10-15 тис. років тому) деякі з них були окультурені. Історичні етапи розвитку овочівництва в Україні визначені в додатку И, таблиця 1.

      Глобалізація економіки гостро порушує питання про розвиток окремих галузей сільського господарства, які здатні забезпечити світову продовольчу безпеку. Посткризове відновлення економіки України вимагає розвитку аграрного виробництва на інтенсивній основі, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку країни, гарантуючи кожній особі можливість повноцінного раціонального харчування якісними та безпечними продуктами харчування, а також реалізувати конкурентні переваги країни на світових ринках продовольства.

      За період з 1990 р. в аграрному секторі України відбулися трансформаційні зміни, пов’язані з реформуванням земельних відносин та становленням ринкових відносин на селі. Їх старт було дано Постановою Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 р. «Про земельну реформу» [283].

      Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування й товарах широкого вжитку із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств. Валова продукція сільського господарства - це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна й вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений усіма виробленими протягом року первинними продуктами галузі (основна, побічна та супутня продукція), а у вартісній - оцінений за порівнянними цінами відповідного року. Валовий збір урожаю сільськогосподарських культур є складовим елементом валової продукції аграрного підприємства, зокрема галузі рослинництва [88].

      Визначення обсягу валової продукції сільського господарства в натуральній формі необхідне для:

      • оцінки розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення й переробної промисловості в окремих видах сировини;

      • визначення обсягу перевезень і зберігання продукції, потреби в транспортних засобах і складських приміщеннях;

      • обґрунтування потреб підприємств у власній сільськогосподарській продукції, що використовується на виробничі цілі (корми, насіння тощо) для наступного циклу відтворення;

      • планування обсягів виробництва й реалізації продукції, укладання договорів, здійснення експортно-імпортних операцій;

      • визначення натуральних показників ефективності виробництва окремих видів продукції (трудомісткості й собівартості одиниці продукції, її енергомісткості тощо) [6].

      Вся работа доступна по Ссылке