Особливості ризик-менеджменту в промисловому овочівництві

     

      У процесі своєї діяльності аграрні підприємства, як і підприємства інших сфер еко¬номіки, стикаються із проблемами, пов'язаними з ризиком, який є невід'ємною озна¬кою економічного процесу. Аграрний сектор економіки, в умовах трансформації ринкових відносин та інноваційного розвитку, значною мірою визначає соціально-економічне становище держави, гарантує продовольчу безпеку. Важливою складовою матеріального виробництва агропродовольчої сфери є сільське господарство – ключова галузь суспільного виробництва, від рівня розвитку якого залежить стан забезпеченості населення важливими продуктами харчування, та водночас – одна з найбільш ризикованих галузей економіки, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природно-кліматичними й біологічними чинниками.

      Ризик в інноваційній діяльності агропромислового виробництва виникає внаслідок існування невизначеності зовнішніх умов і внутрішньої реалізації процесів діяльності організацій. Однак невизначеність не є безпосередньою причиною ризику як протидії реалізації намічених цілей, вона може приводити й до вдалого збігу обставин. Безпосередні причини виникнення ризику, викликані невизначеністю, це фактори ризику, які повинні виступати як основні об'єкти аналізу й управління ризиками інноваційної діяльності, оскільки боротьба з наслідком виникнення ризикових ситуацій більшою мірою ставиться до оперативного управління [347].

      Таким чином, аналіз невизначеності та ризиків, з урахуванням специфіки агропродовольчої сфери, методів прогнозування події, оцінки рівню ризику [135, с. 72] є методологічною основою для формування концепції аналізу та розвитку ризик-менеджменту інноваційної діяльності в агропромисловому, зокрема овочевому, виробництві.

      Проблеми управління ризиками досліджували в своїх роботах основоположники вітчизняної ризикології В.Андрійчук, І. Бланк, В.В. Вітлинський, С.М. Ілляшенко, О.І. Ястремський та інші. Вагомий внесок у дослідження ризику в аграрному секторі, його аналіз та управління внесли О. Ковтун, С.І. Наконечний, С.С. Савіна, В.В Чепурко. Проте деякі аспекти управління ризиками в аграрному виробництві потребують додаткового дослідження.

      Загальновідомо, що ризик — це небезпека. Тому коли говорять про ризик у сфері аграрного виробництва, переважно мають на увазі небезпеку виникнення різних втрат і збитків. Очевидним є те, що коли б ризик був пов'язаний тільки з можливими негативними наслідка¬ми, то єдине розумне рішення — вийти із ризикової зони, однак господарські рішен¬ня, пов'язані з ризиком, передбачають і можливість одержання додаткових доходів. Джерелом небажаних обставин можуть бути всі стадії відтворення, починаючи із придбання необхідних засобів виробництва (насіння, садивний матеріал, добрива, аг¬рохімікати тощо) і закінчуючи виробництвом продукції та її реалізацією. Звідси, на наш погляд, можна зробити висновок, що ризик — це процес здійснення підприємницької діяльності в умовах певної невизначеності.

      В умовах ринкових перетворень реальне економічне становище більшості вітчизняних аграрних виробників нестій¬ке. Причин такої ситуації декілька: 1) нестабільне політичне та соціальне становище у державі; 2) високий ступінь ризику довгострокових і короткострокових вкладів у суспільне виробництво; 3) низька спроможність органів державної влади надання потенційним інвесторам необхідних гарантій тощо. Агропромислове виробництво являє собою неперспективний об'єкт інвестування, що характеризує його інвестиційний клімат як украй незадовільний, особливо для зовнішніх інвестицій [134, с. 141].

      Як бачимо, економічна діяльність аграрних формувань має певний елемент не¬визначеності, оскільки внутрішнє і зовнішнє середовища підприємств постійно змі¬нюються. Відтак можна прогнозувати лише вірогідні результати здійснення окремих процесів чи явищ, а для ринкової економіки лише очікувані економічні результати — при¬буток чи збиток. Певна вірогідність настання негативних наслідків господарювання, як і не¬безпека невиконання запланованих результатів, свідчать про наявність ризику. Аналіз низки до¬сліджень та сучасних публікацій, в яких розглядаються питання сутності ризику, показує, що у наукова думка по-різному тлумачить поняття «ризик». Ураховуючи той чи інший підхід до визначення даної категорії, ризик це:

      - це загроза, небезпека виникнення збитку, завданий здійсненням обраного рішення (Дж. Мілл, Н.І. Сеніор, Б. Райзберг) [285, с. 64];

      - не просто матеріальні збитки, а наслідок невизначеності при¬бутку (Ф. Найт) [212, с. 225]. Як бачимо, ризик уже розуміють як наслідок неточності та неповноти інфор¬мації, виявом чого і є невизначеність;

      - можливість виникнення деякої неба¬жаної події (Ю. Брігхем, Л. Гапенскі) [31, с.37]; - можливість негативного відхилення між плановим і фактичним результатом, тобто небезпека негативного результату на очікуване явище (В.В. Шахов) [444, с.33];

      - з одного боку, небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів порівняно з варіантом, який розрахований на раціональне використання ре¬сурсів у даній сфері діяльності, з іншого — це ймовірність одержання додаткового обсягу прибутку, пов'язаного з ризиком (А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста і Л.Г. Скамай) [168, с. 444];

      Дослідженням такої категорії як «ризик» у нашій країні серйозно почали займа¬тися лише в останнє десятиріччя, хоча за кордоном ця проблема розглядається з 30-х років ХХ ст. Так, у працях В.В. Вітлінського, О.І. Ястремського, В.Л. Петренка, А.П. Минки деталь¬но аналізуються сутність та види ризику, методи його вимірювання й управління ним. Зокрема, О.І. Ястремський [466, с.31] найбільшу увагу звертає на математичне моделювання ризику, а А.П. Минка [198, с. 60] наголошує на бізнес-плануванні як інструменті оцінки та перед¬бачення ризику.

      На думку В.В. Вітлінського та С.І. Наконечного, економіч¬ний ризик — це об'єктивно-суб'єктивна категорія, що пов'язана з подоланням непев¬ності та конфліктності у ситуації неминучого вибору й відображає міру досягнення очікуваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контр¬ольованих і неконтрольованих чинників [40, с.9].

      Отже, розглядаючи сучасні погляди науковців на сутність даної категорії, варто відмітити, що доцільним є визначення ризику як: 1) ймовірність виникнення втрат, збитків; 2) кількісне вираження шансу втрати; 3) невизначеність фінансових результатів; 4) ступінь невизначеності одержання прибутку; 5) ймовірність настання несприятливої події тощо. При цьому не варто забувати про кількісну та якісну ознаки ризику. Так, при розгляді ризику із кількісного погляду, то досить правильно визначаєть¬ся ступінь його залежності від ймовірності настання випадкових подій. При розгляді якісних ознак ризику згадують переважно невизначеність настання події й зовсім не розглядають інформаційні аспекти невизначеності, серед яких найважливішими є: не¬достатність, неточність і надмірність одержаної інформації щодо здійснення певної господарської діяльності.

      Вся работа доступна по Ссылке