Макроекономічний аспект інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища

     

      Необхідність застосування органами державного управління всіх рівнів упереджувальних заходів, спрямованих на формування привабливого інвестиційно-інноваційного середовища для продуктивного розвитку інноваційної економіки у моніторинговому режимі, обумовлює правомірність вибору як базової точки відліку для дослідження особливостей інвестиційної привабливості української економіки будь-який рік в інтервалі 1991-2010 рр. Проте, в даному дослідженні акцентується увага саме на 2005 році, що має певне обґрунтування. В Україні лише з 2000 року характерне зростання ВВП. Часовий ряд зростання ВВП розглядається як вибірка, що характеризує особливості розвитку економіки за означеним макроекономічним показником. Найменший інтервал такої вибірки доцільно брати не менше 5 років. З огляду на те, що 2000 рік - це перший рік зростання ВВП, відлік часового ряду логічно почати з 2001 року. Таким чином, п'ятий рік часового ряду - це 2005 рік. У 2005 році відбулося різке падіння темпів росту ВВП – до 102,7%, притому, що упродовж 2000-2004 рр. середньорічний цей показник складав – 108,4%. Ще одна ознака – інноваційна складова інвестицій в основний капітал теж зростала упродовж цього періоду [105]. У 2005 році зазначений показник почав зменшуватися. Важливою особливістю є й те, що упродовж 1996-2007 рр. відбувалося постійне швидке зростання світової економіки, яке завершилося у 2008 р. глобальною кризою, що спричинило (починаючи з 2008 р.) нові реалії світового економічного розвитку. Отже, сукупність означених чинників і обумовила вибір 2005 року. Використання статистичних даних у дослідженні обмежується в основному 2009 р., як першим роком нових реалій світового економічного розвитку після кризи 2008 р. (в Україні спад ВВП). За потреби у контексті аналізу застосовуються і новіші дані.

      Підвищення інвестиційної привабливості національної економіки, територій і населених пунктів країни визначено стратегічним напрямом реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки «Шляхом європейської інтеграції», розробленої у відповідності до розпоряджень Президента України від 21.12.2001 р. № 372/2001-рп та від 8.11.2002 р. № 385/2002-рп [106].

      Визначальною ознакою Стратегії є передбачуваність нею можливості реалізації моделі покращання інвестиційної привабливості національної економічної системи за рахунок суттєвого накопичення основного капіталу переважно інноваційного характеру. При цьому інвестиції в основний капітал упродовж 2004-2015 років мають зростати в середньому на рівні 12,1% за рік [106, с. 47].

      Запропонована модель інвестиційно-інноваційного розвитку економіки має забезпечити збільшення обсягів інвестицій в основний капітал у 2015 році до 150 млрд. грн. Водночас, завдяки поліпшенню інвестиційної привабливості економіки повинно відбутися й стимулювання відповідних її прогресивних структурних змін, які б сприяли впровадженню запрограмованою Стратегією моделі нової якості енергії економічного зростання, суттєвого поліпшення конкурентоспроможності української економіки.

      Аналіз положень Стратегії засвідчує, що, насамперед, це полягає в тому, що, по-перше, на відміну від попередніх років, головним для періоду 2004-2015 років повинно стати ефективне поєднання інвестиційного та інноваційного процесів розвитку (йдеться про ситуацію, коли щонайменше 70-80% інвестицій мають бути, з одного боку, інноваційними, з іншого – такими, що сприяють подальшим прогресивним структурним змінам української економіки), по-друге, зазначений феномен поєднання інвестицій та інновацій має забезпечити переважно стійкий випереджальний характер економічного зростання, щоб спричинити глибокі якісні соціально-економічні перетворення в суспільстві, які б сприяли реалізації завдань європейської інтеграції (середньорічні темпи зростання ВВП в Україні повинні бути у 1,5-2 рази вищими, ніж загалом у країнах ЄС та не меншими рівня 6-7%) [106, с. 93, 44].

      Таким чином, реалізація зазначених концептуальних засад розвитку української економіки має створити передумови для утвердження інноваційної моделі розвитку суспільства, що сприятиме, як вважають автори Стратегії, зростанню ВВП нашої держави до 2015 року у 2,3-2,4 рази й складатиме у розрахунку на одну особу за паритетом купівельної спроможності 12-13 тис. дол. США.

      Враховуючи діючу в сучасних умовах класифікацію країн світу за рівнем ВНД на одну особу, що застосовується Світовим банком (ВНД на одну особу, рівний або більший 9386 дол. ідентифікує країну з високим рівнем економічного розвитку), досягнення, визначеного Стратегією, такого рівня розвитку означало б можливість вступу України до клубу економічно розвинених країн світу.

      Безумовно, Стратегія орієнтує на прогресивний інноваційний розвиток як української економіки, так і суспільства. Проте реалії соціально-економічних процесів обумовлюють необхідність дещо іншого підходу щодо сценарію розвитку інноваційних процесів, а це потребує виявлення не лише економічних але й соціальних та економіко-організаційних внутрішніх факторів стимулювання випереджального інноваційного розвитку економіки нашої країни. Так, середньорічні темпи росту ВВП упродовж 2004-2005 років утримувалися на рівні 107,4% лише за рахунок показників 2004 року, бо у 2005 році темп росту ВВП складав всього 102,6% (табл. 1 додатку А). Середньорічні темпи росту інвестицій в основний капітал за цей же період зберігалися на рівні 115% теж за рахунок показників 2004 року. У 2005 році зазначений показник складав всього 101,9% (див. табл. 2 додатку А).

      Звичайно, що зазначені обставини погіршили інтенсивність інвестицій в основний капітал. Наприклад, якщо у 2004 році співвідношення динаміки інвестицій в основний капітал і динаміки ВВП засвідчувало перевищення першого показника над другим у 2,3 рази, то у 2005 році приріст інвестицій в основний капітал вже не перевищував приріст ВВП (табл. 1, 2 додатку А). Відповідно ж до розрахунків авторів Стратегії, середньорічне перевищення приросту інвестицій в основний капітал над приростом ВВП упродовж 2004-2005 років повинно складати 1,73-2,02 рази. Тобто середньорічний темп росту інвестицій в основний капітал повинен перевищувати темп росту ВВП на 5,1-6,1%.

      Вся работа доступна по Ссылке