Завдання формування релевантного інвестиційно-інноваційного клімату
В умовах сучасного розвитку світової економіки уряди у розвинених країнах все більшою мірою переймаються моделями розподілу вигод, які створюються у процесі її глобалізації, в інтересах різних соціальних груп населення. Обумовлюється це тим, що технологічні та соціальні зміни призводять до зростання механізмів, коли вигоди мають тенденцію діставатися, переважно, лише окремим соціальним групам. Внаслідок цього, як засвідчують міжнародні дослідження, виникає тенденція бімодального суспільного розподілу доходів та вигод – між високоприбутковими та низькоприбутковими верствами населення. Тим самим применшується соціальна роль і питома вага інших верств населення у створенні сукупного доходу та продуктивному розвитку суспільства. Зокрема, це стосується й середнього класу. Як наслідок – знижується інвестиційна активність, як цієї соціальної групи, так і суспільства загалом.
У контексті зазначеного можна навести характерні особливості впливу інвестиційного клімату на активність інвестиційного процесу. Так, за оцінками Світового банку [36] найбільшу занепокоєність серед інвесторів стосовно інвестиційного клімату, як правило, викликає політична невизначеність (політичні ризики – 28% досліджуваних компаній серед 48 країн світу вказали на цю проблему як на головну перешкоду інвестиційній діяльності). Інші фактори інвестиційних ризиків упорядковуються так: макроекономічна нестабільність (23%), податки (19%), державне регулювання та корупція (по 10%), фінанси (4%), енергопостачання, трудові навички, злочинність (по 2%). Лише зростання передбачуваності в політиці (зниження політичних ризиків) може підвищити ймовірність нових корпоративних інвестицій більше, ніж на 30 відсотків.
Важливу роль у підвищенні рівня релевантності інвестиційного клімату відіграють і політико-правові фактори, серед яких провідне місце належить захищеності права власності. Так, зокрема, українські, польські, румунські, російські та словацькі компанії, відмічають експерти, коли переконані, що їхні права власності законодавчо захищені, реінвестують у розвиток виробництва на 14-40 відсотків більше коштів із свого прибутку у порівнянні з тими, у кого така впевненість відсутня.
Суттєвий вплив на поліпшення релевантності інвестиційного середовища має також фактор конкурентності. Посилення ж тиску з боку конкуренції призводить до підвищення впровадження інновацій економічними агентами більше, ніж на 50 відсотків.
Для досягнення економічного зростання не достатньо тільки збільшувати об’єми інвестицій. Важливо при цьому, нарощуючи інноваційний потенціал, людський, суспільний та інтелектуальний капітали, підвищувати продуктивність праці. Привабливий інвестиційний клімат (зазначається в дослідженні) сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок створення умов і стимулів для адаптації та впровадження нових, передових методів роботи, удосконалення системи організації виробничого процесу та задоволення потреб споживчого ринку. Водночас, до 30% може зрости продуктивність праці за рахунок зростання числа нових економічних суб’єктів.
Важливо, що (за дослідженнями Світового банку) привабливий інвестиційний клімат не лише сприяє зниженню невиправданих витрат і ризиків та розвитку конкуренції, а й стимулює економічні суб’єкти до здійснення ними інвестицій в інтересах усього суспільства. У першу чергу за рахунок прискорення процесу створення більшої кількості робочих місць кращої якості у приватному секторі економіки. Розширення ж можливостей для працевлаштування стимулює нарощування людського й інтелектуального капіталів, бо, з одного боку, люди самостійно починають вкладати кошти у свою освіту та професійну підготовку, доповнюючи, цим самим, зусилля суспільства стосовно розвитку людського капіталу, а з другого – це змушені робити й суб’єкти економічної діяльності. Ті з них, для яких характерна більш висока ефективність виробництва вкладають кошти і у підвищення оплати праці, і у підвищення професійної підготовки кадрів.
Зрозуміло, що інвестиційний клімат – досить складне й багатовимірне суспільне явище. І досягнення його ідеального стану ні теоретично, ні практично не є можливим. Проте можливий постійний процес наближення його до стану найбільшої релевантності, в чому ключову роль повинні відігравати відповідні моніторингові оцінки та дослідження.
Вся работа доступна по Ссылке
