Систематизація основних методів вирішення економічних задач

     

      При аналізі економічних систем різної природи постає питання їх відображення, а також використання в пізнавальній та практичній діяльності. Відображення об’єктів називають моделями, процес їх створення - моделюванням, а використання, відповідно, в науці називають модельним дослідженням та модельною практикою в практичній діяльності. Способи побудови моделей отримали назву методів моделювання. Вони досить різноманітні. Практично кожна наука має свій арсенал методів моделювання. Розрізняють математичне, економіко-математичне, економічне, економетричне, геометричне, імітаційне, динамічне, фізичне, хімічне, біологічне, соціальне, політичне, культурологічне та ін. моделювання. Розуміння моделей в науці відрізняється різноманітністю трактувань. Отже, одним з основних методів вирішення економічних задач – є різні види моделювання – проаналізуємо їх.

      Процес моделювання економічних явищ та процесів представляє собою формалізацію складних економічних відносин, що дозволяє виявити особливості функціонування економічного об'єкту і на цій основі передбачати поведінку при зміні будь-яких його параметрів. У моделі всі взаємозв'язки змінних можуть бути оцінені кількісно, це дозволяє одержати більш точний і надійний прогноз. Для будь-якого економічного об'єкта можливість прогнозування ситуації означає, перш за все, отримання кращих результатів або уникнення втрат.

      Ще у XIX столітті великий внесок у моделювання ринкової економіки внесла математична школа (Л. Вальрас, О. Курно, В. Парето, Ф. Еджворт та ін.). Поняття моделі застосовувалися з метою ілюстративних і дослідницьких цілей ще Ф. Кене (1758 р. «Економічна таблиця»), А. Смітом (класична макроекономічна модель), Д. Рікардо (модель міжнародної торгівлі). Особливо широко процес моделювання почали використовувати для дослідження економічних процесів і явищ ще в середині XX ст., коли виник ряд нових математичних напрямків і були створені інноваційні технології (ЕОМ). З їх використанням пов'язані практично всі роботи, удостоєні Нобелівської премії з економіки (Д. Хікс. Р. Солоу. В. Леонтьєв, П. Самуельсон та ін.). Серед вітчизняних вчених варто відзначити В.К. Дмітрієва і Є.Є. Слуцького, Ю. А. Олійника, В. Ф. Пугачьова, Н. П. Федоренка, С. С. Шаталіна.

      Практичними завданнями моделювання є:

      аналіз економічних об’єктів і процесів;

      економічне прогнозування, передбачення розвитку економічних процесів;

      розробка управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії управління. Оскільки кожне явище чи процес, що моделюється, має свої характеристики, закони і параметри, то й створювані моделі також різняться між собою, що призводить до виникнення сукупності способів моделювання різних складних економічних систем. Одним з таких способів є системне моделювання, яке дозволяє системно відтворити будь-яке явище чи процес.

      Системне моделювання являє собою сукупність конкретних різновидів моделювання, найбільш важливі серед яких є наступні: атрибутивне, спрямоване на систематизацію інформації про властивості об’єкту; структурне, що забезпечує уявлення структури об’єкту або процесу моделювання; організаційне, що передбачає вивчення організації системи; функціональне, орієнтоване на побудову і дослідження функцій явища/процесу, що досліджується; структурно-функціональне, головна мета - дослідження взаємозв’язків структури і функцій об’єкту чи процесу, що вивчається; вітальне, спрямоване на представлення та вивчення тих чи інших етапів життєвого циклу системи.

      Системне моделювання є досить прагматичним. Його важливим призначенням є не просто отримання знань про систему, а її оптимізація. Це пошук оптимуму характеристик системи у відповідності з деякими критеріями оптимальності. Системне моделювання орієнтоване на пошук в системній моделі оптимальних характеристик з метою перетворення за принципами оптимальності реальних об’єктів практичної діяльності людини. А автоматизація та управління – це галузь науки і техніки, що включає в себе сукупність засобів, способів і методів, спрямованих на створення і застосування алгоритмічного, апаратного і програмного забезпечення систем та засобів контролю і управління об’єктами, автономними системами, технологічними лініями і процесами [99, 113, 127, 135].

      Також для будь-якого об’єкту моделювання властиві кількісні та якісні характеристики. Математичне моделювання віддає перевагу виявленню кількісних особливостей та закономірностей розвитку систем. Даний вид моделювання абстрагується від конкретного змісту системи, але обов’язково враховує його, намагаючись відтворити систему за допомогою математичного апарату. Математичне моделювання являє собою широку сферу інтелектуальної діяльності. Досить складно створити математичний опис системи. Він включає в себе декілька етапів: змістовний опис моделі [91] (числові значенні відомих характеристик і параметрів системи); формулювання прикладної задачі формалізації змістовного опису моделі (викладення ідеї дослідження, основні залежності параметрів, формулювання питання формалізації системи); побудова формалізованої схеми об’єкту та процесу, що передбачає вибір основних характеристик і параметрів, які будуть використані при формалізації; перетворення формалізованої схеми в математичну модель, коли йде процес створення або підбору відповідних математичних функцій.

      Вся работа доступна по Ссылке