Теоретико-методологічні засади формування постіндустріальної економіки знань

     

      Кризові явища, обумовлені системними потрясіннями капіталістичного суспільства на початку XX ст., призвели до того, що співвідношення в розвитку науково-технічної і гуманітарної сфер суспільства було вкрай деформованим. Причиною тому була орієнтація на побудову "суспільства споживачів", у якому філософія, господарська етика, інші гуманітарні науки вже не виконували своїх основних функцій - пошуку, усвідомлення і перенесення в науку і практику гуманітарних цінностей.

      Дослідження позитивістської філософії і "чистої науки" привели до того, що відбулось знецінювання віри в людину як суб'єкта історії. Наука перестала бути носієм своєї суспільної функції, стаючи "технологією життєдіяльності", посібником з експлуатації суспільства як продуктивного механізму.

      Орієнтація соціально-економічної думки в США на початку XX ст. на промислове зростання і активний розвиток економіки спричинив виникнення такої течії, як прагматизм. Дана ідеологія намагалась не тільки науково обґрунтувати практичне значення теоретичного знання, але й розглянути конкретний інструментарій для орієнтації людини в реальному житті. Пріоритетом стала віра в соціально-економічний прогрес шляхом інтенсивного розвитку науково-технологічної сфери.

      За останні три століття головне джерело добробуту в ринкових економіках трансформувалося із сфери природних ресурсів (землі і відносно некваліфікованої праці), через матеріальний капітал (будівлі, машини і обладнання, фінанси), у нематеріальний капітал (знання та інформацію різних видів), який може бути втілений у людях, організаціях чи фізичних активах. Для відображення всієї сукупності радикальних економічних змін, М. Кастельс в оригінальній роботі «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура» 1996 р. використовував термін «нова економіка», ядром і матеріальною базою якої стала інформаційна революція останньої чверті ХХ ст. Сьогодні поняття «нова економіка» розглядається в двох основних значеннях – вузькому і широкому. Так, у вузькому сенсі «нова економіка» – це сфера виробництва і розповсюдження інформаційних технологій. Поняття «нової економіки» в широкому значенні описує новий тип макроекономічного розвитку, при якому довгострокове зростання не порушується інфляцією і не переривається рецесією. У цілому, «нова економіка»:

      - зростає без очевидних загроз рецесії;

      - продовжує розширюватися без інфляційних стрибків;

      - постійно реструктуризується для більшої ефективності та продуктивності;

      - поповнюється і оновлюється за рахунок нових технологій і капітальних інвестицій;

      - функціонує без надмірного боргу (державного або приватного);

      - зберігає збалансований бюджет;

      - є глобальною і експортноорієнтованою.

      Вся работа доступна по Ссылке