Вдосконалення фінансово-кредитного регулювання лісокористування
Незважаючи на те, що ринкові трансформації у переважній більшості сегментів національного господарства тривають уже близько двадцяти років, у сфері лісокористування вони ще не набули достатнього розмаху. Це стосується форм, методів та інструментів фінансово-кредитного регулювання лісокористування. Не створено достатнього інституціонального підґрунтя для використання у вітчизняній практиці перевірених світовою практикою універсальних механізмів фінансово-кредитного забезпечення лісогосподарської і лісоохоронної діяльності. Відсутність реальних джерел фінансово-кредитного забезпечення реалізації інвестиційних та інноваційних проектів у лісовому господарстві призводить до втрати у ряді регіонів економічних вигод, пов’язаних з господарським освоєнням несировинних якостей лісу, недеревної сировини та відходів лісосічного виробництва.
З огляду на це потребують поглибленого дослідження теоретико-методологічні основи фінансово-кредитного регулювання лісокористування, обґрунтування можливості імплементації зарубіжного досвіду фінансового забезпечення реалізації перспективних лісогосподарських і лісоохоронних проектів у сфері лісогосподарського виробництва, використання сучасних форм державно-приватного партнерства для реалізації проектів заліснення малопродуктивних земель та екологічної реабілітації лісових біоценозів, які зазнали деструктивного антропогенного і техногенного впливу.
Важливою складовою фінансово-кредитного регулювання лісокористування є економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів. На сьогодні Лісовий кодекс інституціоналізував такі інструменти економічного стимулювання: компенсація витрат власникам лісів і лісокористувачам при впровадженні ними заходів щодо розширеного відтворення лісів; застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного, лісоохоронного та природоохоронного призначення. Компенсація витрат проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до загальнодержавних, державних і регіональних програм. Економічне стимулювання відтворення лісів – це система заходів, спрямованих на використання встановлених законодавством пільг, переваг, компенсацій та інших економічних заохочень для підтримки здійснення юридичними і фізичними особами заходів з ефективного використання лісових ресурсів, їх охорони, відтворення та захисту.
При впровадженні інструментів економічного стимулювання розширеного відтворення лісів необхідно використовувати те інституціональне підґрунтя стимулювання раціонального природокористування, яке регламентується Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме щодо надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян у разі реалізації ними заходів з раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідходні та ресурсо- і енергозберігаючі технології; звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього середовища; надання можливості отримання природних ресурсів під заставу.
Переломним моментом у системі економічного стимулювання раціонального природокористування стало прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету на здешевлення кредитів для здійснення природоохоронних заходів» від 18 серпня 2005 року №773. Зокрема компенсація відсоткової ставки проводиться в розмірах: за короткостроковими кредитами – 10 % річних у національній та 7 % в іноземній валюті; за середньостроковими і довгостроковими кредитами – відповідно 14 % і 9 % [11].
