Фінансово-правова відповідальність як інститут фінансового права

     

      Необхідність вивчення такого інституту фінансового права, як фінансово-правова відповідальність у таких сферах, як: бюджетні відносини, відносини оподаткування, валютні відносини, відносини у сфері розрахунків, страхування і кредиту, зумовлена тим, що саме у сфері утворення й розподілу фінансів держави і органів місцевого самоврядування відбулися важливі зміни, пов'язані з економічними реформами.

     Становлення основ державного примусу у сфері фінансової діяльності держави і фінансово-правової відповідальності характеризується великою кількістю нормативно-правових актів, що також відображає підвищену увагу до вивчення інституту примусу, відповідальності у сфері публічних фінансів. Проте велика кількість нормативно-правових актів підзаконного характеру, суперечність і безсистемність нормотворчості не можуть сприяти формуванню цього нового правового інституту. Відсутність повноцінного, позбавленого суперечностей фінансового законодавства призвело до того, що основні положення інституту фінансово-правового примусу, у тому числі фінансово-правової відповідальності, не були в достатньою мірою відображені на законодавчому рівні, а в основному розроблялися в процесі правозастосовної діяльності.

      Юридична відповідальність є одним з видів соціальної відповідальності як явища, суть якого полягає в охороні суспільних відносин та реакції з боку суспільства на порушення правових норм, які встановлені державою, і стимулюванні правомірної поведінки суб’єктів суспільних відносин, а також у сприянні формування в населення поваги до закону й права [31, c. 34].

      Юридична відповідальність встановлюється тільки законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (наприклад, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Цивільним кодексом України, Кодексом законів про працю України тощо), що видаються органами державної влади та посадовими особами, а також визначають хто, за що, перед ким, в якому порядку відповідає за протиправні діяння, які мають бути застосовані санкції до правопорушника [38, c. 23].

      Юридична відповідальність є однією з форм державного примусу, який реалізується державними органами або за дорученням державних органів громадськими організаціями до винної особи незалежно від її волі та бажання, оскільки держава застосовує до неї такий вплив, який підкоряє її волю і поведінку інтересам суспільства та держави [35, c. 12].

      Нагадаємо, що юридична відповідальність характеризується такими специфічними ознаками: є видом державного примусу; підставою її застосування є факт здійснення правопорушення; виражається в можливості застосування до особи, яка здійснила правопорушення, передбачених законом заходів юридичного впливу.

      Стадіями настання відповідальності є: виникнення юридичної відповідальності; виявлення юридичної відповідальності; офіційна оцінка юридичної відповідальності в актах компетентних органів; реалізація юридичної відповідальності. Як відомо, цілі юридичної відповідальності визначають її функції: охоронну; правопоновлювану; запобіжну (превентивну); каральну й регулятивну.

      У радянський період проблема правопорушень у фінансовій сфері і відповідальності за них розглядалася в світлі провідних галузей права. Причиною цьому, як справедливо вважає професор О.М. Горбунова, можна вважати те, що в цілому впродовж багатьох років юридична наука не приділяла фінансовому праву належної уваги юридичною: «у минулому це було викликано загальним поглядом марксистсько-ленінської теорії і політичної економії соціалізму на гроші, товарно-грошові відносини, ціни, собівартість, ринок у цілому як на категорії, що відмирають. Це мало своїм наслідком зниження уваги до питань бюджету, податків. І як результат – недооцінювання значення й ролі фінансового права в регулюванні життєдіяльності суспільства» [30, c. 14].

      Насьогодні необхідно поставити питання про існування спеціального виду юридичної відповідальності – фінансово-правової, відокремлюючи її в системі традиційних видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової. Питання про її існування виникло нещодавно й відразу ж викликало масу гострих дискусій.

      Останніми роками у зв'язку з розвитком фінансового, зокрема податкового, законодавства фінансово-правову відповідальність почали вважати самостійним видом відповідальності, такої думки дотримується член-кореспондент НАПрн України, професор М.П. Кучерявенко [77, 78, 79].

      Процес виокремлення фінансово-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності супроводжується рядом невизначеностей. Це породило теорії про відсутність такого виду відповідальності, про існування лише адміністративної відповідальності, наприклад, за порушення податкового законодавства. Так, на думку Л.О. Калініної [56, c. 7], якщо розглядати фінансову й податкову відповідальність як різновид адміністративної, то очевидно, що прийняття того або іншого галузевого закону, у тому числі кодексу, який регулює вказану сферу суспільних відносин, не створює виникнення нового підвиду юридичної відповідальності. Інакше слід визнати підприємницьку, земельну, бюджетну, екологічну, аграрну, митну відповідальність.

      Вся работа доступна по Ссылке