Реалізація основних засад цивільного права при договірному регулюванні відносин

     

      Основні засади або принципи цивільного права пронизують всі напрямки приватного життя та реалізуються при здійсненні правового регулювання цивільних відносин, зокрема при договірному регулюванні.

      Поняття та ознаки правових принципів, їх реалізація при здійсненні правового регулювання часто були об’єктами наукових досліджень як на загальнотеоретичному, так і на галузевому рівнях.

      У загально лінгвістичному розумінні термін «принцип» застосовується у значеннях основного, вихідного положення будь-якої теорії, вчення, світогляду, теоретичної програми; переконання, погляду на речі або основної особливості в устрої будь-чого [163, с. 597]. Є.О. Харитонов зазначає, що у старожитній українській мові термін «принцип» практично не вживався, натомість вживаним було поняття «засади» у значенні «підґрунтя, основа» [209, с. 7].

      На сьогодні в літературі можна зустріти різні підходи щодо поняття «принципи» та «засади». Одні дослідники зазначені категорії розрізняють, інші – ототожнюють. Так, наприклад, Є.Г. Комісарова вважає, що правові ідеї (принципи) і загальні засади знаходяться в одній правовій системі, хоча і на різних рівнях, і безумовно потребують розмежування. Так, принцип в праві – це правова ідея, яка у вигляді даних науки, розробок видних юристів і політичних діячів тою або іншою мірою впливає на розсуд законодавця. Загальні засади – це узагальнення нормативного рівня як результат проходження науково абстрагованих ідей через свідомість законодавця, що безпосередньо виявилося в матерії об’єктивного права. Тобто загальні засади – категорія історична, вона – результат тривалого розвитку права. Правові принципи багато років знаходяться на межу теорії і права, стають правовими постулатами, утілившись на певному етапі буття в нормативні засади. А С.С. Алексеев визначає принципи через поняття «засади». На його думку, принципи - це основні керівні засади (основні ідеї), які знаходять своє закріплення в нормах відповідної галузі права а направляють розвиток і функціонування усієї правової системи [51,с. 16].

      На нашу думку, на сьогодні можна констатувати, що поняття «принципи» та «засади» можна застосовувати як синоніми. В законодавчих актах України можна зустріти обидва ці поняття, що застосовуються в однаковому значенні. Так, наприклад, в законах України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 р., «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. застосовується термін «засади». В свою чергу в Господарському кодексі України (ст. 6) застосовується термін «загальні принципи господарювання». В законі України «Про Конституційний Суд України» (ст. 4) говориться про основні принципи діяльності Конституційного Суду України тощо.

      Різні думки можна зустріти в літературі і стосовно визначення поняття «принципи» («засади»). На думку В.В. Яркова, принципи визначають зміст норм галузі права, її місце, роль та призначення в системі права; характеризують зміст правозастосування, і в цілому право реалізаційного процесу; мають важливе значення для побудови нормативної основи галузі та її застосування [184, с. 96].

      В цивілістичній науці принципи визначаються як основні начала цивільно-правового регулювання суспільних відносин [86, с. 14] або як керівні положення, ідеї, основні начала права, що виражають об’єктивні закономірності, тенденції та потреби суспільного розвитку, що визначають сутність всієї системи, галузі або інституту права [87, с. 18]. Вітчизняні дослідники також присвячують багато уваги дослідженню принципів права в цілому та цивільного права зокрема. Так А.М. Колодій визначив принципи права як такі відправні ідеї права, які виражають найважливіші закономірності і підвалини даного типу держави і права є однопорядковими із сутністю права і становлять його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальною значимістю, відповідають об’єктивній необхідності

      побудови і зміцнення певного суспільного ладу [127, с. 27 ]. Є.О. Харитонов надав визначення принципів цивільного права як фундаментальних ідей, згідно з якими здійснюється регулювання відносин, що становлять предмет цивільного права. У кожній з таких засад проявляються бачення сутності даних відносин, висуваються ті чи інші вимоги до практичного забезпечення правового становища приватної особи [209, с. 8].

      Можна безперечно погодитися із тим, що принципи або основні засади права – це вихідні начала, загальні керівні положення права, концептуальні основи права.

      Принципи права виконують три основні функції: а) вони забезпечують створення єдиної, несуперечливої системи норм права; б) вони застосовуються в разі наявності прогалин в праві (аналогія права); в) вони допомагають здійснювати системне тлумачення норм права. Отже застосування принципів при договірному регулюванні відноси також здійснюється у трьох напрямах: формування норм права та положень договору; заповнення прогалин у договірному та нормативному регулюванні; тлумачення положень договору та норм договірного права.

      В теорії права принципи права поділяються на загальноправові та галузеві.

     Загальноправові принципи є основоположними для права як такого. Їх дія розповсюджується на будь-які галузі права, формуючі правове суспільство в цілому. До загально правових принципів відносять справедливість, рівність, свободу, гуманізм, а також принцип верховенства права [173, с. 12]. В свою чергу галузеві принципи діють у певній галузі права та базуються на особливостях предмету та методу правового регулювання відповідної галузі.

      Вся работа доступна по Ссылке