Класифікація суб’єктів, що застосовують заходи адміністративно-правового впливу за порушення пенсійного законодавства
Незалежно від того, в якому аспекті розглядати юридичну відповідальність, в тому числі адміністративну відповідальність за порушення пенсійного законодавства, — позитивному чи негативному, або ж у їх поєднанні, є ще одне важливе питання, яке потребує вирішення, а саме: хто повинен спонукати учасників суспільних відносин до відповідальної поведінки, притягати їх до юридичної відповідальності та застосовувати до них відповідні заходи в разі порушення вимог чинного законодавства?
Відповідаючи на ці запитання, перш за все слід згадати дві основні ознаки адміністративної відповідальності: по-перше, вона має державно-владну природу, а по-друге, характеризується широким колом суб’єктів, які мають право застосовувати її заходи.
Влада, як і відповідальність, — явище соціальне. Ф.М. Кирилюк пише, що влада з’явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій або іншій формі завжди супроводити його. Влада необхідна передусім для відтворення людської природи. Формування влади зумовлене необхідністю суспільного виробництва, яке немислиме без підкорення всіх учасників єдиній волі, а також потребою регулювання соціальних відносин між людьми [122]. Схожу за своєю сутністю точку зору висловлює й І.С. Дзюбка, що влада, владовідносини являють собою необхідний механізм регулювання життя суспільства, забезпечення його єдності [124]. О.Ф. Скакун зазначає, що влада як соціальне явище — це завжди двостороння взаємодія суб’єкта і об’єкта, яка розкривається через відносини залежності між людьми: з одного боку, нав’язування волі когось іншого, з іншого — підкорення їй. Інакше — це владовідносини між суб’єктом і об’єктом. Сутністю влади є вольові відносини (керування або панування — підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб’єкта приймати рішення («авторитетні рішення»), обов’язкові і значущі для об’єкта, і спроможність забезпечувати виконання прийнятих зобов’язань, тобто контролювати об’єкт. Суспільство об’єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство — засоби, за допомогою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей [171, c. 33]. Г.В. Осипов характеризує владу як здатність і можливість для індивіда або групи здійснювати свою волю, впливати на інших людей незалежно від їх згоди чи незгоди [182, c.40].
П.П. Шляхтун з приводу розуміння влади відзначає, що вона (влада) є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Існує багато різних концепцій і визначень цього поняття. За вихідне й найпростіше можна взяти визначення влади як впливу однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації, тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі [121]. На підставі цього автор зауважує, що навіть з такого елементарного визначення видно, що влада є відношенням, отже, передбачає наявність двох сторін. Будь-яке відношення є взаємодією його сторін. Основною особливістю владного відношення є переважний, визначальний вплив однієї його сторони на іншу. Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб’єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, — об’єктом владного відношення. Суб’єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації, тощо. Очевидно, що влада є властивістю не тільки об’єкта, але й суб’єкта. Вона виступає саме як відношення між ними і не існує як без суб’єкта, так і без об’єкта [121].
Вся работа доступна по Ссылке
