Укладення договору на ландшафтно-дизайнерські роботи
Договір є підставою виникнення правовідносин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Договір – результат домовленості його сторін у встановленій законом формі. Укладання договорів, з одного боку, є матеріально-правовим явищем, що закріплено у главі 53 ЦК України і главі 20 ГК України, а з іншого, – процесуальним як послідовність і юридична процедура досягнення домовленості між оферентом та акцептантом.
Укладення договору, як вважає О. І. Зозуляк, засновується на договороздатності як здатності укладати та виконувати договори, що відповідають правовій природі та виду правоздатності, а також здатності нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань [83, с. 3]. У принципі, із тим можна погодитися, якщо вважати договороздатність різновидом правочиноздатності і не змішувати із суб’єктивним правом та юридичним обов’язком із договору. Те, що дослідниця змішала ці категорії, підтверджується, що вона внесла у її зміст і здатність укладати договори, і їх виконувати, і навіть нести договірну відповідальність. Такі категорії, які започатковані на концепції правосуб’єктності, як певного симбіонту правоздатності та дієздатності, на наш погляд, є атавізмом розуміння правових властивостей учасника правовідносин і наразі є більш точніший правовий інструментарій їх розуміння.
Відповідно ч. 2 ст. 170 ГК України, уповноважений орган виконавчої влади може рекомендувати суб’єктам господарювання орієнтовані умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори. Щодо окремих договорів порядок їх укладення передбачено актами законодавства (Закон України «Про оренду державного та комунального майна» , Постанова Державного комітету з науки і технологій СРСР «Про затвердження Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції» від 19 листопада 1987 р. № 435 , «Про Порядок організації та супроводження виконання робіт за контрактами на створення (передачу) науково-технічної продукції у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку» , Наказ Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України № 44 від 06 квітня 2005 р. . Є також Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про укладання договорів відособленими підрозділами юридичних осіб» № 02-5/220 від 30 березня 1995 р. ).
Як вказує В. В. Луць: «Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи декількох осіб, погодження ними умов договору відбувається принаймні у дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту» [118, c. 65]. Водночас варто звернути увагу, що на момент укладення договору немає сторін договору, а є лише оферент та акцептант, які стають сторонами договору лише після набуття ним сили: 1) з моменту досягнення домовленості; 2) надання домовленості встановленої законом форми (ст. 208–209 ЦК); 3) державної реєстрації договору (ч. 1 ст. 210 ЦК). В іншому випадку сторони можуть відійти від вимог щодо форми договору, але вони ризикують настанням наслідків недотримання передбаченої законом форми правочину (ст. 218 ЦК).
Між суб’єктивними правами та юридичними обов’язками сторін договору й учасників переговорів є суттєва різниця. Укладання договору – зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб’єктів щодо вироблення умов договору, що відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акту [261, c. 156]. Тому іменувати їх сторонами некоректно. З огляду на зазначене розумно було б у всіх статтях, які регулюють порядок укладення договору виключити слова «сторони» – у ст.ст. 639 і 649 ЦК України, «сторін» – у ст. 641 ЦК України. У навантаженні і регулятивному впливі ці статті нічого не втрачають, проте відповідають динаміці розвитку договірного правовідношення.
Професор О. А. Беляневич визначила порядок укладання договору як нормативно закріплені взаємні дії сторін, що спрямовані на встановлення господарсько-договірних відносин та визначення змісту договірного зобов’язання, де спосіб укладання договору – нормативно врегульована організація здійснення суб’єктами господарювання таких дій [24, c. 87] і виділила два способи укладення господарських договорів: неконкурентний (традиційний) і конкурентний способи (торги) [24, c. 87, 126]. Перший давно відомий та широко розповсюджений і зводиться до того, що при встановленні договірних відносин заздалегідь визначено, хто і кому направляє оферту. Конкурентний спосіб укладення договорів (торги) передбачає необхідність вибору одного контрагента, і хоча оферта направлена кільком особам, договір буде укладено з «одним із них» [24, c. 89]. У ЦК України лише вказана можливість укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах (ст. 650 ЦК), а регламентація забезпечується спеціальними законами. Це на наш погляд є виправданим.
С. О. Бородовський дослідив порядок укладення договору і вважає його визначеною правовими нормами юридико-логічну послідовність стадій встановлення цивільних прав та обов’язків, здійснених на основі погоджених дій осіб, звернених назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору [30, с. 3], а способами укладання договору – нормативно врегульовану організацію здійснення суб’єктами дій, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору [30, c. 8].
Професор С. М. Бервено виділив способи укладення договору ще й за специфікою узгодження змісту договору, зокрема, загальний, спеціальний і судовий порядок укладення договору. Загальний порядок укладення договору визначено у ЦК, спеціальний має свої особливості і залежить від способів укладення договору, а судовий – є окремою стадією, що регулюється спільно матеріальними й процесуальними нормами законодавства, із тією особливістю, що волевиявлення сторін затверджується судовим рішенням і вступає в дію з моменту набрання чинності самого рішення суду [26, c. 10].
Вся работа доступна по Ссылке
