Поняття та особливості діяльності Державної податкової служби України у сфері реєстрації та надання дозволів

     

      Процес побудови в Україні демократичної правової держави потребує встановлення та реалізації головних завдань щодо забезпечення прав і свобод людини, безпосередньо пов’язаних з необхідністю вдосконалення механізму правового регулювання в певних сферах суспільних відносин, що вимагає спеціальних заходів для підтримання нормального життя людей та існування державних інститутів. За таких умов концептуальна роль відводиться державі, її механізму, від якого вимагається організованість, чіткість діяльності та узгоджена взаємодія всіх його елементів. Державна влада не може реалізовуватись сама по собі. Вона має бути репрезентована (виражена) в певних діях, які сприймаються як такі, що містять державно-владні накази керуючого впливу. Такі дії являють собою: по-перше, чітко виражені в реальній дійсності вольові положення держави; по-друге, дії, що здійснюють конкретні суб’єкти, які відображають інтереси держави (суб’єкти, наділені державно-владними повноваженнями); по-третє, дії, які реально відчувають численні державні та громадські структури, а також фізичні особи [24, с. 12–13].

      Якщо застосувати цей підхід до виконавчої влади, то цілком справедливим буде висновок, що вона міститься i виявляється у діяльності публічної адміністрації, а суб’єктами, в чиїх діях вона представлена, будуть органи виконавчої влади, які, у свою чергу, поширюють її вплив за допомогою інших виконавчо-розпорядчих органів [24, с. 207–208].

      Викладена позиція дає змогу визначити сутність такої юридичної категорії, як функції публічної адміністрації.

      У сучасній адміністративно-правовій концепції сутність діяльності суб’єктів публічної адміністрації полягає в тому, що вони, використовуючи свої права та виконуючи свої обов’язки, мають забезпечити, з одного боку, інтеграцію всіх суб’єктів громадянського суспільства, стабільність, а з іншого – стійкий розвиток, закономірні, цілеспрямовані зміни. У цьому полягає значення функцій суб’єктів публічної адміністрації, які визначають сутність їх діяльності, яка зумовлена природою публічної влади – нерозривним зв’язком з інтересами суспільства та спрямованістю на максимальне задоволення потреб різних соціальних груп У наукових роботах було накопичено багатий досвід у галузі теоретичної розробки понять, пов’язаних із функціями управління, обґрунтовано власні погляди вчених на проблеми, що вивчаються.

      Зокрема, значний внесок у дослідження функцій органів державного управління зробили В.Б. Авер’янов, І.Л. Бачило, В.К. Колпаков, Ю.М. Козлов, К.С. Бельський та ін. Однак у сучасний період, коли чітко виявляється проблема нового розуміння ролі держави, її функцій, взаємовідносин суспільства і держави, її органів з іншими суб’єктами громадянського суспільства, дослідження функцій органів публічної адміністрації набуває особливого значення, що й зумовило спрямованість нашого дослідження на аналіз функцій галузевих органів публічної адміністрації як суб’єктів адміністративного права на підставі наукових та нормативних джерел.

      Специфічний зміст категорії «функція», її особливе значення в категоріальному апараті адміністративного права можна прослідкувати, ґрунтуючись на її тлумаченні [83]. Функції, як зазначається в словнику (від лат. «functio» – виконання, звершення), є зовнішнім проявом властивостей органу в певній системі суспільних відносин, узагальненням обов’язків і прав, відображенням його ролі в загальній системі механізму держави стосовно об’єктів його діяльності [217, с. 728]. У загальному розумінні «функція» означає обов’язок, призначення, коло діяльності, працю, виконання, діяльність тощо. У науковій літературі поняття «функція» використовується у кількох значеннях, але найуживанішим є розуміння функції як назви чи характеристики напряму діяльності, як кола діяльності, як узагальнюючої характеристики сутності мети і завдань діяльності кого-небудь або ж ролі (призначення) чого-небудь [106].

      В останніх дослідженнях вітчизняних фахівців, присвячених функціям публічної адміністрації, заслуговує на увагу позиція, що функції виражають взаємозв’язок суб’єктів адміністративного права. Функції суб’єктів адміністративного права, по суті, визначають призначення суб’єктів адміністративного права у системі та основні напрямки їх впливу на суспільні відносини. Тобто функціонування системи суб’єктів адміністративного права – це не що інше, як їх практична діяльність. Саме через діяльність реалізуються конкретні функціонально-цільові ролі суб’єктів [83].

      Визначення сутності функцій пов’язане з чітким визначенням конкретних видів діяльності. Відповідно, при розгляді функцій органів публічної адміністрації в основу їх розуміння має бути покладено матеріальний зміст відносин публічного управління; відносин відповідальності суб’єктів владних повноважень за неправомірні діяння; відносин відповідальності за порушення встановлених правил – відносин адміністративної відповідальності; відносин, які виникають з ініціативи суб’єктів, що не мають владних повноважень, у разі їх звернення до органів публічної адміністрації (відносин реординації) – відносин адміністративних послуг [56, с. 24–25].

      Вся работа доступна по Ссылке