Теоретичні уявлення про людину в еволюційній динаміці економічної теорії

     

      Людина вводиться в економічну теорію шляхом абстрактного представлення її поведінкових ознак, що відповідають певній світоглядній картині економічного життя суспільства. Абстрактна поведінкова трактовка людини дозволяє спростити її багатоплановий реальний образ та позбутися небажаних обмежень у робочий моделі, що будується. Поряд з цим поведінкові характеристики відображають функціональну роль людини, яка відводиться їй у тій чи іншій теорії економіки. Тобто, людина в економічній теорії розглядається в контексті конкретної дослідницької парадигми.

      Результатом історичного розвитку економічної науки стали, на нашу думку, дві основні концепції людини – людина індивідуалістична та людина суспільна. В основні першої лежать принципи методологічного індивідуалізму та соціальна філософія лібералізму, тоді як підґрунтя другої становлять різні за спрямованістю платформи соціальної філософії марксизму, економічної соціології, економічної психології, філософії господарства та інституціоналізму, а також їх послідовників. Водорозділом між людиною індивідуалістичною та людиною суспільною є межі, якими окреслюються сфера економічної діяльності людини; методи вирішення проблем соціальної упорядкованості та взаємозалежності людини, суспільства і економіки.

      Вся работа доступна по Ссылке