Кримінальна процесуальна регламентація початку досудового розслідування

     

      Початковий етап розслідування займає у структурі слідчої діяльності винятково важливе, ключове місце, оскільки саме тут закладаються фундаментальні основи для встановлення об’єктивної істини, виявляється і збирається велика кількість доказів. Організація розслідування на цьому етапі передбачає переважно роботу із наявною інформацією, її опрацювання та оцінку. В результаті цієї діяльності відбувається висунення версій та визначаються завдання розслідування: ухвалюються відповідні рішення, забезпечується їх виконання. Надалі цей процес триватиме шляхом уточнення завдань та ухвалення нових рішень із урахуванням отриманих даних та результатів завдяки чому слідчий має можливість прогнозувати процес розслідування в цілому [247, с. 25]. Загалом, у юридичній літературі різні автори виділяють від двох до чотирнадцяти етапів розслідування злочину, разом з тим, всі вони погоджуються з тим, що існує початковий етап розслідування.

      Найбільш повно та точно, на думку автора, початковий етап розслідування характеризує Р. С. Бєлкін, який основний напрямок початкового етапу визначає як інтенсивний пошук, виявлення і закріплення доказів. Тут здійснюється основна робота з розкриття злочину. Дії слідчого і оперативних працівників на цьому етапі характеризується максимальною оперативністю, і у більшості випадків масованістю, невідкладністю [19, с. 238].

      Справедливо також зазначає О. Н. Колесніченко, який не формулюючи власне визначення, вважає початковий етап розслідування відповідальним етапом роботи з розкриття злочину. На його думку, ефективність всього розслідування значною мірою залежить від того, наскільки своєчасно, цілеспрямовано і правильно проведені початкові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи [123, с. 36].

      Погоджуючись з цією думкою, варто зазначити, що своєчасно і оперативно важливо проводити слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії протягом всього процесу розслідування, а не лише на початковому етапі. У іншому випадку, отримані на початковому етапі результати будуть зведені нанівець на подальших етапах. М. П. Яблоков вважає, що початковий етап розслідування дозволяє детальніше зорієнтуватися у обставинах злочину, накопичити, вивчити фактичні дані про нього – у першу чергу ті, які можуть з плином часу зникнути. Також на цьому етапі необхідно створити базу для пред’явлення обвинувачення [123, с. 390], а досліджуючи особливості розслідування злочинів у галузі охорони праці та техніки безпеки автор (М. П. Яблоков) справедливо зазначає, що важливість початкового етапу для успіху розслідування є очевидною. Від того, наскільки вміло, продумано та оперативно діяв у ході нього слідчий, багато в чому залежить подальший успіх розслідування. Так, невміння слідчого правильно зорієнтуватися у первинних вихідних даних може суттєво зашкодити успіху розслідування. Правильне ж визначення напряму розслідування у початковий його період у будь-якому випадку багато в чому залежить від знання і вмілої оцінки типових слідчих ситуацій розслідування і, відповідно, повноти і обґрунтованості кола слідчих версій, висунутих на основі зазначеного аналізу і оцінки, від вдалого вибору у плані перевірки цих версій комплексу необхідних початкових слідчих дій та встановлення їх черговості [123, с. 68]. Екстраполюючи наведені тези на оновлені вимоги КПК України 2012 року щодо початку досудового розслідування, можна зазначити, що вони цілком відповідають цим вимогам. Таким чином підтримуючи позицію більшості авторів, які вважають початковий етап розслідування першою сходинкою всебічного вивчення злочину і зазначають про його суттєвий вплив на подальший характер і зміст всього процесу розслідування, враховуючи результати аналізу практики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, узагальнення позитивного досвіду цієї діяльності з урахуванням нових вимог КПК України 2012 року, виявлено та визначено:

      а) особливості початку досудового розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці;

      б) типові слідчі ситуації початкового етапу досудового розслідування;

      в) типові версії, що висуваються на початковому етапі досудового розслідування; г) коло слідчих дій (розшукових), їх характерні особливості та пропозиції щодо підвищення ефективності їх проведення.

      Досудове розслідування відповідно до п.5, ст. 3 КПК України – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

      Як вже зазначалось раніше, новий порядок досудового розслідування, передбачений КПК України 2012 року ліквідує стадію порушення кримінальної справи, а також запроваджує ведення автоматизованого обліку кримінальних правопорушень, що має сприяти прозорості та демократичності діяльності правоохоронних органів під час розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, оскільки унеможливить їх приховування. З огляду на те, що такі нововведення [254-262; 265-267] потребують від практичних працівників формування принципово нових підходів до деяких питань розслідування, зокрема, що стосується початку досудового розслідування, особливостям цієї діяльності потрібно приділити окрему увагу.

      Ст. 214 КПК України передбачає, що досудове розслідування починається з моменту внесення до відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Так, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування [176, с. 526].

      Отримавши по телефону повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, інспектор чергової частини негайно направляє на місце події чергову слідчо-оперативну групу для перевірки факту вчинення кримінального правопорушення. В разі підтвердження отриманої інформації вживає заходів щодо своєчасного надання відповідної інформації до органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.

      У разі, якщо особа безпосередньо звертається до чергової частини, до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення – приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

      Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий. Так, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК України). Потерпілим, згідно ст. 55 КПК України є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

      Вся работа доступна по Ссылке