Обставини, що підлягають доказуванню

     

      З криміналістичної точки зору, слідчий з метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин кримінального провадження повинен встановити не лише коло обставин, що підлягають доказуванню (ст. 91 КПК України), а й усі факти, що мають значення для встановлення істини, правильної кваліфікації вчиненого та призначення справедливої міри покарання.

      Перелік обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці визначається у кожному випадку окремо виходячи з предмета і меж доказування, кваліфікуючих ознак злочину та обставин, зумовлених особливостями кожного кримінального правопорушення.

      Виходячи з цих міркувань, керуючись загальною характеристикою предмету доказування, який передбачений кримінальним процесуальним законом, доцільно деталізувати коло обставин, що підлягають доказуванню при розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці та розглянути їх зміст. Перед тим як перейти до їх розгляду, варто коротко зупинитись на основних проблемах визначення предмету та меж доказування, адже, як вже було зазначено раніше, обов’язковою умовою розслідування будь-яких злочинів, у тому числі і пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, є встановлення обставин, які необхідні для ухвалення обґрунтованих рішень у процесі розслідування, а успішне вирішення його завдань (своєчасне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожного провадження, вирішення завдань розслідування у точній відповідності до вимог закону) багато у чому залежить від чіткого та правильного уявлення про предмет доказування. Дослідженню предмета доказування приділено багато уваги як вітчизняними так і зарубіжними вченими. Так, коло і зміст обставин, що входять до нього, а також їх значення у криміналістичних дослідженнях були предметом уваги у роботах В. А. Баніна, Р. С. Бєлкіна, О. М. Васильєва, О. О. Ейсмана, О. С. Коблікова, І. М. Лузгіна, П. А. Лупинської, Г. М. Миньковського, М. В. Салтевського, С. М. Стахівського, М. С. Строговича та інших авторів.

      Водночас, незважаючи на це, поняття предмету доказування дотепер залишається дискусійним.

      Ознайомлення з основними положеннями робіт згаданих та деяких інших авторів засвідчило, що, переважно, погляди вчених різняться при визначенні кола обставин, які підлягають доказуванню (встановленню) у кожному кримінальному провадженні, які, власне, і формують предмет доказування.

      В. А. Банін так характеризує наукову полеміку з цього питання: «Відволікаючись від окремих деталей, усі погляди вчених можна розділити на дві групи: перша – ті, що обмежують предмет доказування обставинами, передбаченими КПК; друга – ті, що суттєво розширюють ці обставини за визначені межі» [11, с. 32].

      Так, Ю. П. Янович обмежує коло цих обставин вимогами кримінально-процесуального законодавства [359, с. 94], П. А. Лупинська вважає, що предмет доказування визначається також і матеріальними нормами [327, с. 133], а на думку О. С. Коблікова – конкретними обставинами справи [328, с. 114].

      Зрозуміло, що такий підхід до аналізу різних точок зору на проблему є умовним, спрощеним і не відображує глибини усієї полеміки з цієї тематики, у той же час, у межах цього дослідження, його можна вважати виправданим оскільки він допоміг зорієнтуватися та сформувати розуміння того, які ж саме обставини підлягають доказуванню при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці. Оскільки поняття предмету доказування і меж доказування нерозривно пов’язані, а отже і їх розгляд має відбуватись спільно, було проаналізовано бачення вчених на проблему визначення меж доказування та узагальнено деякі їх положення [67; 69; 329; 330; 331]. В результаті чого стало можливим зробити певні висновки, на яких варто коротко зупинитись.

      В узагальненому вигляді вони полягають у наступному:

      1) межі доказування являють собою певний ступінь конкретизації та деталізації обставин предмета доказування;

      2) обставини, які належать до предмету доказування виявляються та досліджуються не у всіх, без винятку, деталях, а лише у тому обсязі, у якому вони потрібні для вирішення завдань розслідування;

      3) межі доказування визначають сукупність доказів, які необхідні і достатні для визнання обставин доказами;

      Усі перераховані аспекти є однаково важливими і лише у своїй сукупності можуть сформулювати правильне розуміння сутності цього поняття [93].

      Вся работа доступна по Ссылке