Правові та організаційні засади взаємодії

     

      Як вже було зазначено раніше, з метою отримання доказової інформації, розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці завжди супроводжується контактами та взаємодією між органами розслідування та установами, організаціями, службовими особами.

      Дослідження проблем організації використання спеціальних знань та взаємодії між її суб’єктами при розслідуванні засвідчило, що від правильної та ефективної організації взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) багато в чому залежить успіх розслідування досліджуваної категорії злочинів. Водночас ефективність цієї діяльності не може досягнута винятково співпрацею та взаємодією правоохоронних органів між собою або тільки взаємодією слідчого та експерта (спеціаліста).

      Специфіка злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці зумовлює потребу у взаємодії з іншими суб’єктами, діяльність яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням додержання вимог законодавства про охорону праці. Тому, окремий розділ присвячено розгляду проблем взаємодії органів досудового розслідування з адміністраціями підприємств, установ, організацій при встановленні обставин порушень вимог законодавства про охорону праці та органів державної виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці. Оскільки правильна організація такої взаємодії є однією з важливих передумов підвищення ефективності розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці.

      Змістовний розгляд зазначених питань не можливий без визначення правових та організаційних положень взаємодії при розслідуванні.

      У науковій літературі взаємодія розглядається як категорія, що відображує процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємну зумовленість. В узагальненому вигляді під взаємодією переважно розуміють узгоджену за метою, місцем та часом спільну діяльність певного кола суб’єктів [216].

      Організація взаємодії під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці являє собою цілеспрямовану та узгоджену діяльність державних органів виконавчої влади, яка спрямована на боротьбу із правопорушеннями у сфері охорони праці та безпеки виробництва, зміцнення законності та правопорядку, запобігання таким порушенням.

      Мета взаємодії передбачає:

      – спільні дії суб’єктів, спрямовані на зміцнення законності та правопорядку, запобігання вчиненню злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, виявлення та усунення (нейтралізацію) негативних явищ та процесів, що породжують правопорушення та/або сприяють їх вчиненню;

      – необхідність підвищення ефективності та результативності узгоджених дій правоохоронних органів, адміністрацій підприємств, установ, організацій та контролюючих органів при проведенні спільних дій при встановленні обставин вчинення порушень.

      Основою взаємодії є діяльність кожного з її суб’єктів (у межах своєї компетенції відповідними засобами і методами) спрямована на збирання інформації про дотримання вимог законодавства про охорону праці, виявлення фактів порушень, встановлення обставин, які їм сприяли та вживає відповідні заходи реагування.

      При цьому ефективність взаємодії можлива лише за умов:

      – дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів;

      – спільності завдань щодо забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону праці;

      – узгодженості діяльності суб’єктів;

      – раціонального використання сил та засобів;

      – чіткого визначення правового статусу суб’єктів взаємодії;

      – уникнення дублювання при виконанні своїх функцій.

      З урахуванням викладеного, можна визначити основні принципи взаємодії.

      1. Законність. Цей принцип передбачає, що взаємодія має відбуватись відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють як спільну діяльність, так і порядок функціонування кожного суб’єкта окремо.

      2. Плановість. Зважаючи на те, що взаємодія являє собою безперервний та динамічний процес, а чітке визначення її плану суперечило б самій сутності взаємодії, можна говорити про умовні етапи планування взаємодії: 1) усвідомлення доцільності взаємодії, встановлення (вибір) конкретних суб’єктів взаємодії, визначення напрямів та форм взаємодії, узгодження плану суб’єктами взаємодії; 2) безпосереднє здійснення взаємодії; 3) аналіз, розгляд виконаної роботи, підведення підсумків та узагальнення отриманих даних, за потреби – розроблення подальшого плану спільних дій.

      3. Розмежування компетенції. Повноваження правоохоронних та контролюючих органів, а також їх структурних підрозділів регламентуються різними законами та підзаконними актами. Тому організація взаємодії передбачає спільну діяльність і чіткого розмежування компетенції, форм і методів роботи різних відомств.

      Форми взаємодії при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці можуть бути вельми різноманітними і визначаються завданнями, компетенцією та можливостями суб’єктів взаємодії. Далі їх буде розглянуто докладніше. Як вже було зазначено, взаємодія має здійснюватися відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють як спільну діяльність, так і порядок функціонування кожного із суб’єктів. Правову основу взаємодії діяльності при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці складають: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закони України «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про охорону праці», «Про промислову безпеку», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанова КМУ «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», Укази Президента України «Про державну інспекцію з питань праці», «Про положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України» тощо. Важливо також зазначити про новели законодавства, зокрема Указ Президента України №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» [263], оскільки цим документом передбачена реорганізація центральних органів виконавчої влади, включно і тих, до повноважень яких належить контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону праці, що становить практичний інтерес для організації розслідування досліджуваної категорії злочинів, оскільки визначає важливі організаційні аспекти взаємодії.

      Вся работа доступна по Ссылке