Відповідальність уряду як елемент форми правління
Спосіб формування уряду відіграє важливе, однак не вирішальне значення для визначення форми правління. Значно більш суттєвими є підзвітність і спосіб політичної відповідальності уряду, що можуть розглядатися в якості елементів і класифікаційних критеріїв форми правління. Проблеми відповідальності уряду традиційно перебувають у полі зору теоретиків держави і права, а також конституціоналістів. Серед робіт українських дослідників, присвячених конституційній відповідальності уряду в загальному контексті форми правління, слід відзначити праці А.З. Георгіци [69], В.М. Кампо [218], М.І. Малишка [301], В.М. Шаповала [492; 493], Р.М. Павленка [351], О.Ф. Фрицького [467] та ін. Конституційно-правові аспекти відповідальності уряду в контексті взаємин між гілками влади за різних форм правління розглядаються також у низці сучасних російських досліджень, зокрема в роботах Ю.А. Дмитрієва і А.М. Ніколаєва [95], В.В. Маклакова [133], А.А. Мішина [320], М.А. Сапронової [395], Б.О. Страшуна [169; 170], В.Є. Чиркіна [484; 486] та ін. Світовий досвід застосування конституційної відповідальності уряду певною мірою відображений у працях американських дослідників В. Когена [525], Дж. Олдріджа, Дж. Міллера, Ч. Ост-рома і Д. Роде [514], Дж. Тарбера [384], Дж. Уілсона [450], британських державознавців В. Беджгота [515], С. Бейлі [516], Д. Вернея [596], французьких фахівців Ф. Ардана [23], Ж.-П. Жакке [101], та інших зарубіжних авторів.
У зазначених вище наукових працях для характеристики сутності й змісту відповідальності уряду застосовуються терміни “юридична”, “конституційно-правова”, “політична”, “парламентська” тощо. При цьому одні автори використо-вують їх як синоніми, другі вважають їх суміжними, а треті вважають, що обсяг цих понять взагалі не співпадає. Це пояснюється дискусійністю питань юридич-ної і конституційної відповідальності взагалі і відповідальності органів публічної влади зокрема. На сьогодні навіть немає загальноприйнятого визначення консти-туційної відповідальності, її природи, підстав, елементів і форм, без чого немож-ливо чітко встановити поняття і моделі урядової відповідальності. Тому важливе значення має дослідження співвідношення конституційної відповідальності з по-літичною та парламентською, а також виявлення співвідношення типу відповіда-льності уряду з обраною формою правління.
Усе розмаїття поглядів на сутність і співвідношення конституційної відповідальності можна поділити на кілька груп. Одні автори вважають, що конституційна відповідальність це категорія соціальної відповідальності, що об’єднує політичну, моральну і юридичну відповідальність [41, c. 84]. Інші дово-дять, що конституційна відповідальність не є політичною, бо її підстави можуть знаходитися поза сферою політики: вона може бути застосована за скоєння зло-чину чи за моральними підставами [501, c. 39]. Деякі автори вважають, що конституційна відповідальність є політичною відповідальністю, але не будь-якою, а тільки тією, що набуває конституційної форми [294, c. 281]. Існує позиція, відповідно до якої конституційна відповідальність є різновидом політичної відповідальності і відіграє по відношенню до неї підпорядковану роль [1, c. 31].
На наш погляд, політичну і конституційно-правову відповідальність слід розмежовувати, оскільки вони мають різну природу, підстави, цілі та наслідки.
Конституційна відповідальність визначається конституційними нормами, що закріплюють порядок і умови дострокового припинення повноважень пред-ставницьких і виконавчих органів державної влади, глави держави та інших поса-дових осіб. Змістом конституційної відповідальності є обов’язок державного ор-гану чи посадової особи достроково припинити виконання своїх повноважень за рішенням компетентного органу держави за вчинення заборонених Конституцією діянь [126, c. 24; 162, c. 86-91; 501, c. 38-43]. Конституційно-правова відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності може застосову-ватися тільки за правопорушення (делікти) у конституційному праві, тобто підставою юридичної відповідальності уряду буде встановлений факт правопо-рушення з боку урядовців, передбачений конституційним законодавством.
Політична відповідальність має принципово інший характер, оскільки її підставою може бути недоцільність діяльності посадових осіб, а не вчинення ни-ми правопорушень. Підстави політичної урядової відповідальності можуть бути різними – зміна розстановки сил у парламенті, невідповідність дій урядовців інтересам політичної партії, членом якої вони є, підозра у неблаговидних вчинках, результати процедури інтерпеляції чи запитів депутатів тощо. Реалізація політичної відповідальності залежить від розстановки політичних сил в законо-давчому органі, від партійної належності глави і членів уряду та більшості парламентарів
При цьому конституційно-правова відповідальність майже завжди має політичний характер, тоді як політична відповідальність не завжди може бути конституційно-правовою. Наприклад, відставка уряду в результаті неналежного виконання урядовцями своїх обов’язків як форма конституційно-правової відповідальності завжди має наслідки політичного характеру. Якщо ж уряд зміщується у зв’язку із зміною розстановки сил у парламенті, то ніякого делікту конституційного характеру тут не виникає.
Необхідно зазначити, що підстави відповідальності є визначальним критерієм не тільки для розмежування конституційно-правової й політичної відповідальності та їх форм, але і для вирішення питання, чи є це відповідальністю взагалі. Наприклад, усунення урядовців із посад може здійснюватися за різними підставами, але якщо зняття із посади відбувається, на-приклад, у зв’язку зі смертю, станом здоров’я, виходом на пенсію, добровільною заявою про відставку за власним бажанням і т.д. це не може розглядатися як фор-ма відповідальності.
Вся работа доступна по Ссылке
